Іван Хомяк: «Потрібно зберігати біорізноманіття поза межами міста»
Ініціатива залишати незакошені ділянки в столиці, яку активно пропагують містобудівники та захисники довкілля, без належного наукового підходу може завдати шкоди мешканцям і міській екосистемі. Замість очікуваного «дикого різнотрав’я» такі зони нерідко перетворюються на розсадники небезпечних бур’янів та кліщів. Про це у коментарі «Главкому» повідомив кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хомяк.
За словами фахівця, основне завдання міських зелених насаджень – це безпека та зручність для людей, а не збереження природи.
«Не можна застосовувати універсальний метод для вирішення всіх проблем. Місто – це насамперед про безпеку перебування. Біорізноманіття краще зберігати за межами міста. На незакошених ділянках одразу виникає небезпека появи кліщів, які потребують високої трави на різних етапах свого розвитку. Крім того, на таких територіях у Києві активно поширюються амброзія та золотушник канадський – інвазивні види, що є сильними алергенами», – зауважив науковець.
За словами біолога, прихильники такого підходу часто посилаються на європейський досвід, однак там до подібних експериментів ставляться з ретельним моделюванням та прогнозуванням, а не просто дозволяють траві рости самостійно. Без належного догляду місцеві бур’яни просто витісняють висаджені декоративні рослини.
Також науковець звернув увагу на застарілі нормативи комунальних служб, які ускладнюють належний догляд за зеленими зонами в умовах зміни клімату.
«Нормативна база «Зеленбудів» сягає радянських часів. У них є розписані графіки та норми, зокрема, щодо тривалості робочого часу, але відсутня гнучкість. Наприклад, ефективне зрошення має відбуватися ввечері, проте комунальні підприємства обмежені правилами охорони праці та системою оплати. Як наслідок, система працює відповідно до формальних вимог, а не на результат», – пояснив Хомяк.
Експерт наголошує: щоб відмова від скошування виявилася успішною, кожну ділянку слід ретельно аналізувати, підбирати специфічні види трав для конкретних призначень (для зон відпочинку, вигулу собак чи просто для естетичного вигляду) та спиратися на довгострокові наукові прогнози.
Варто зазначити, що щорічно з настанням тепла питання скошування трави стає однією з найактуальніших тем для обговорення серед киян. Частина мешканців підтримує природні методи догляду за дикими зонами, тоді як інші надають перевагу традиційним, доглянутим газонам. Цього року в Києві було збільшено кількість міських ділянок з обмеженим режимом скошування трави до 119 локацій, загальна площа яких становить 251 гектар.
Нескошена трава подекуди сягає вище чоловічого зросту фото: glavcom.ua
Прагнення київської влади відповідати європейським екологічним тенденціям та скоротити частоту скошування трави на певних територіях зіткнулося з суворою реальністю. В окремих районах столиці рослинність розрослася до висоти, що перевищує людський зріст, і почала створювати незручності для городян.
Додамо, біолог також розповів про появу нової агресивної рослини у Києві.