На Алеї Героїв Небесної сотні, біля Екуменічного храму Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників УГКЦ і тимчасового Меморіалу встановили «Ялинку для героїв».
Родини загиблих спільно з Музеєм Майдану та небайдужими людьми прикрасили святкове дерево янголами та жовто-блакитними серцями. До виготовлення іграшок приєдналися не лише дорослі, а й діти.
Життя переможе смерть, а світло — темряву. Фото: Юлія Денисенко
«Ми з дітками вирішили долучитися до акції „Ялинка для героїв“, адже це герої всіх нас. Хочемо ще раз низько вклонитися кожному і подякувати за те, що ми маємо змогу жити», — розповідає співробітниця Київського державного будинку художньої та технічної творчості Ольга Гняздовська.
Ця акція проводиться кожного року. Активісти завжди збираються разом, кладуть різдвяні віночки до Меморіалу і прикрашають ялинку для героїв.
До прикрашання новорічної ялинки долучилися всі небайдужі. Фото: Юлія Денисенко
«Ми за живу пам’ять, за те, що було гідне вшанування наших героїв і тих, що були на передовій, в авангарді у 2014 році і тих, що сьогодні нас захищають на фронті і долучаються до загону Небесної сотні, там на небесах: за нашу свободу, незалежність, за наше майбутнє», — каже співробітниця Музею Майдану Вікторія Бойко.
Новорічні іграшки виготовленні власноруч. Фото: Юлія Денисенко
У ніч з 18 на 19 грудня, під час Революції Гідності, загинув Володимир Бойків — чоловік Наталії Бойків. Жінка кожного року бере участь в акції «Ялинка для героїв», щоб вшанувати пам’ять свого покійного чоловіка.
«Для мене це місце святе. Тут ми згадуємо, що рідні поруч з нами. Сьогодні це місце вшанування не лише Небесної сотні, а й усіх, хто загинув, боронячи нашу землю. Ми повинні їх пам’ятати», — говорить Наталія Бойків.
Жінка розповідає, що її чоловік мав неабияке почуття гумору та чітку проукраїнську позицію. Мова для нього була вкрай важливою. Він кожного разу виправляв її коли вона вживала русизми чи ставила неправильний наголос. Наталю це дратувало, але зараз вона зрозуміла якою важливою є мова.
«Коли ми переїхали до Києва, син ходив до школи і пробував розмовляти російською. Володя завжди казав: „Захаре, пам’ятай, що ти українець!“ Син виправдовувався, що його розуміють однокласники. На що чоловік сказав: „А ти зроби так, щоб вони тебе розуміли“. Тому для нас фраза „пам’ятай, що ти українець“ стала родинним гаслом», — згадує Наталія Бойків.
Героям слава! Фото: Юлія Денисенко
Майданівці знають одне одного і зустрічаються як у мирному житті, так і на дорогах війни.
«Одні й ті самі люди, що тут, що там. Тільки зараз нас більше. Є мотивація захищати рідну країну і ми її захищаємо з 24 лютого. Кожного року приходжу сюди, бо це особливе місце, місце пам’яті. Взагалі, будь-яка пам’ять — це пам’ять про історію, яку ми творимо власними руками», — розповідає майданівець та воїн ЗСУ Андрій.
Нещодавно у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України відбувся благодійний ярмарок, на якому вдалося зібрати майже 140 тисяч гривень для танкістів та обігріву оранжерей.
Юлія ДЕНИСЕНКО, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
