Академік Вячеслав Богданов: «Залишковий ресурс мосту Патона оцінюється як нульовий»
Технічний стан мосту імені Є.О. Патона в Києві досяг критичної межі, і його подальша експлуатація без негайного відновлення загрожує руйнівними наслідками. Про це в інтерв’ю розповів перший заступник голови НАН України, академік Вячеслав Богданов, повідомляє «Главком».
Богданов відзначив, що в Україні експлуатується понад 28 тисяч мостів та шляхопроводів, значна частина яких перевантажена. Водночас стан більшості автодорожніх і комунальних споруд не відповідає нормам безпеки, а чимала кількість мостів на дорогах загального користування потребує невідкладного ремонту.
За словами академіка, в столиці сьогодні активно використовують п’ять мостів, вік яких коливається від 16 до 72 років. Технічний стан мостів також суттєво відрізняється. Згідно з результатами комплексних обстежень, ситуація виглядає наступним чином:
- Дарницький міст (найновіший, 16 років) – визнано придатним до використання;
- Північний та Південний мости – оцінені як обмежено придатні;
- Міст Метро та міст імені Є.О. Патона – офіційно визнані непридатними або аварійними.
Богданов наголосив, що міст Патона, якому вже 72 роки, перебуває в аварійному стані ще з 2017 року. Минулорічне планове обстеження Інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського зафіксувало нові небезпечні факти: значні дефекти та пошкодження вже істотно впливають на стійкість всієї споруди.
Корозійне руйнування мосту імені Є.О. Патона: пошкодження перевищує 50% поперечного перерізу горизонтальної в’язі фото: Вісник НАН України
За словами академіка, залишковий ресурс мосту оцінюється як нульовий. «Колеги взагалі дивуються, чому досі дозволено ним користуватись. Зрештою, відновлення мосту Метро почалося, а от на міст імені Є.О. Патона чомусь не приділяють достатньої уваги, хоча кожна доба зволікання загрожує трагічними наслідками. Не хотів би залякувати людей у і без того складні часи, але корозія нещадно руйнує цю споруду, і якщо не потурбуватися про неї зараз, то вже років через п’ять може бути пізно», – додав він.
Руйнування поперечної балки на одній з опор мосту Патона. Дефект зафіксовано у 2018 році фото: Вісник НАН України
Богданов зауважив, що небезпечні ситуації на мосту імені Є.О. Патона вже траплялися у 2018 і 2019 роках, і немає гарантії, що вони не повторяться. «Ризик часткового чи повного руйнування цілком реальний. Особливо небезпечними є корозійні пошкодження несучих елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. По суті, метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, проіржавів вже майже вщент», – пояснює вчений.
При цьому, додає науковець, основні чотири балки мосту перебувають у більш-менш прийнятному стані. Мабуть, саме завдяки цьому міст ще здатний пропускати транспортні потоки, хоч і з обмеженнями, додає він.
Вячеслав Богданов підкреслив, що науковці неодноразово зверталися до Уряду та столичної адміністрації щодо аварійного стану мосту. Ще у 2018 році Київрада прийняла рішення про реставрацію споруди, призначивши замовником робіт корпорацію «Київавтодор».
Проте, додає вчений, за цей час суттєвих дій вжито не було. До повномасштабного вторгнення, у 2020 та 2021 роках, корпорація тричі скасовувала тендери на розробку проєктної документації. Така бюрократична метушня лише погіршує стан об’єкта, що може призвести до транспортної кризи та становити загрозу для життя людей.
Щоб віддалити руйнування, на мосту обмежили рух крайніми смугами та заборонили в’їзд транспорту вагою понад 6 тонн. Однак це лише тимчасові заходи. «Проєктна спроможність мосту – 10 тис. автомобілів на день, тоді як фактична останніми роками досягала 120 тисяч», – зазначає академік.
Вячеслав Богданов звернув увагу на те, що міст імені Є.О. Патона – це не лише важлива транспортна магістраль Києва, яка з’єднує правий і лівий береги міста. «Міст Патона став першим у світі цільнозварним автодорожнім мостом і має довжину 1543 м, тобто довший за Хрещатик. Американське зварювальне товариство визнало міст імені Є.О. Патона визначною зварною конструкцією ХХ ст., а від 1990-х років споруда входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення. Отже, з будь-якої точки зору, ми не можемо дозволити собі втратити його», – додає вчений.
На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної і прикладної механіки звернувся до прем’єр-міністра України з листом щодо організації та фінансування робіт з капітального ремонту мосту імені Є.О. Патона.
Нагадаємо, у листопаді минулого року під мостом Метро почали встановлення підтримуючих арочних конструкцій у їх проєктне положення – це ключовий етап протиаварійних робіт. Такий процес в історії київського мостобудування на сьогодні унікальний, адже споруда, зведена ще у 1965 році, має рідкісну аркову конструкцію з попередньо напруженим армуванням, аналогів якої наразі немає у світі.