Щороку в Україні виявляють нові види-прибульці
Виявлення в Національному природному парку «Голосіївський» нових зон зростання ерехтитесу нечуйвітрового — це лише декілька зафіксованих випадків, хоча насправді ця рослина родом з Північної Америки поширюється набагато стрімкіше. Вона належить до небезпечної групи видів-трансформерів, які порушують природне відновлення українських лісів. Про це в коментарі «Главкому» повідомив кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За словами науковця, в Україні щорічно з’являються нові чужорідні види. Водночас ерехтитес нечуйвітровий має особливість, яка робить його особливо загрозливим для українського Полісся.
«Він родом з південних штатів США та Мексики і дуже любить ліси після пожеж. У світі існують екосистеми, що формуються внаслідок пожеж (пірогенні екосистеми, як-от прерії, савани), які залежать від регулярних випалювань. Однак на Поліссі умови зовсім інші – наші випалювання знищують місцеву флору. Зараз місце наших природних видів, які з’являлися після пожеж (наприклад, куничник наземний), починає займати цей інвазивний вид», – зауважує біолог.
Карта поширення ерехтитесу нечуйвітрового у світі, створена Королівськими ботанічними садами Kew у 2022 році фото: World Online. Facilitated
Іван Хом’як підкреслює, що через недостатнє фінансування досліджень знахідки є поодинокими: рослину виявляли на Закарпатті, Житомирщині та в Києві, але насправді її осередків може бути значно більше.
Ерехтитес нечуйвітровий, виявлений у Національному природному парку «Голосіївський» фото: Національний природний парк Голосіївський
«Вона надзвичайно плодовита – одна рослина продукує до 30 тисяч насінин. Для порівняння, борщівник Сосновського дає до 12 тисяч. В умовах змін клімату, коли наші ліси стають сухішими й частіше потерпають від пожеж, ця рослина отримує значну перевагу. Вона належить до видів-трансформерів. Вони не просто співіснують з іншими, а руйнують природний процес відновлення лісу після пожежі. Якщо ліс не проходить усі етапи відновлення, він втрачає свою функцію регулятора клімату та вологості», – попереджає Хом’як.
За словами біолога, у науковому середовищі вважається, що боротьба з інвазивними видами має починатися «в зародку», поки їхня кількість незначна.
«Зазвичай рекомендують 12-річний період спостережень з моменту першої знахідки для оцінки динаміки та формування висновків. Однак найважливіше – вчасно реагувати. Чудовий приклад негативного сценарію – рудий іспанський слимак, який колись з’явився лише на Закарпатті, а нині став справжньою проблемою для Правобережжя, здатний за одну ніч знищити цілі грядки капусти чи картоплі», – підсумував науковець.
Нагадаємо, у Національному природному парку «Голосіївський» під час польових досліджень було виявлено два нових місця зростання ерехтитесу нечуйвітрового – північноамериканського адвентивного виду, який вважається інвазійним у Європі. Ерехтитес нечуйвітровий (Erechtites hieracioides) – це однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових. Вона може досягати висоти від 30 сантиметрів до 1,2 метра, має розгалужене стебло, видовжено-ланцетне листя та численні суцвіття-кошики з жовтими квітками.
До слова, у серпні та вересні в столиці спостерігається пік цвітіння амброзії полинолистої – одного з найнебезпечніших сезонних алергенів. У зв’язку з цим комунальні підприємства, що займаються утриманням зелених насаджень, активізували обстеження міських територій та ліквідацію осередків цієї рослини.