Нова Алея Героїв на Троєщині: чому родичі загиблих відмовляються від меморіалу

Родини загиблих воїнів не бажають миритися з поточним виглядом Алеї Героїв

У вівторок, 30 червня, в Деснянському районі столиці відбулася церемонія відкриття Алеї Героїв, присвяченої полеглим оборонцям України. Однак урочиста подія спричинила публічний скандал: близькі загиблих військових висловлюють невдоволення незадовільним станом меморіалу, а користувачі соціальних мереж звинувачують владу в неповазі до пам’яті воїнів. Про це інформує видання «Главком».

За словами кореспондента видання «Телеграф» Яна Доброносова, який був присутній на місці події, під час зйомки відкриття меморіалу лунало багато негативних коментарів на адресу місцевої влади. Фактичний вигляд Алеї суттєво відрізняється від того, що обіцяли посадовці Деснянської РДА.

Очікування та реальність: причина обурення родичів

Як зазначають присутні на відкритті, значна частина елементів, представлених у попередньому проєкті, не відповідає реальному виконанню, з яким родини полеглих захисників зіткнулися на церемонії. Місцева влада обіцяла встановити масивні меморіальні колони заввишки три метри та завтовшки 40х40 см. Натомість, конструкції виявилися на третину меншими.

Крім того, родинам гарантували, що фотографії захисників та їхні біографії будуть вигравірувані на спеціальних металевих табличках. У результаті ж було встановлено невеликі пластини, фактично формату А4.

Спроба журналістів отримати роз’яснення від голови Деснянської РДА Максима Бахматова не увінчалася успіхом. «Коли ми, як представники преси, попросили дати інтерв’ю, нам відповіли: «Пізніше». Однак згодом пан Бахматов просто втік. Такого я ще не бачив…», – поділився Доброносов.

Хвиля обурення у Threads: «Боляче бачити таку відмінність»

Варто відзначити, що потужна хвиля невдоволення виникла в соціальній мережі Threads ще до офіційного відкриття меморіалу. Частина родин загиблих та користувачів мережі розкритикували проєкт, назвавши його естетично недосконалим і таким, що не відповідає статусу пам’ятного знаку.

Публічну заяву однією з перших зробила донька полеглого військовослужбовця Олександра Запорожця. Вона розповіла, що приблизно два місяці тому її запросили до Управління соціальної політики Деснянського району, де презентували два макети майбутньої алеї.

«Родини обирали той варіант, який вважали більш гідним для вшанування пам’яті наших Героїв. Чотири дні тому мені знову зателефонували для узгодження фотографії мого загиблого батька… Очікування залишалися такими, як нам показували на початку. А тепер – реальність. Я є донькою загиблого захисника України, і мені боляче бачити таку різницю між обіцяним та виконаним. Пам’ять про наших Героїв заслуговує на повагу, гідне вшанування та чесність перед їхніми родинами. Прошу вас самостійно оцінити різницю між проєктом і результатом», – написала донька полеглого захисника, додавши порівняльні фотографії «очікування/реальність».

За словами доньки захисника, більшість родин загиблих героїв вже написали заяви про відмову від алеї та подали скарги.

Макет Алеї Слави, обраний рідними полеглих захисників фото: maru_zaporozhets/threads.com Такий вигляд Алея захисників у Деснянському районі столиці мала за кілька днів до відкриття фото: maru_zaporozhets/threads Портрет полеглого військовослужбовця Олександра Запорожця. Спочатку рідним обіцяли кольорові фото фото: maru_zaporozhets/threads.com

Користувачі соціальних мереж активно підтримали жінку, назвавши встановлені невисокі бетонні стовпчики з невеликими фотографіями «приниженням» та ставлячи під сумнів доцільність витрачання бюджетних коштів на подібний варіант.

Коментарі під дописом доньки захисника скриншот скриншот коментарів скриншот коментарів скриншот коментарів

Позиція голови Деснянської РДА

Хоча голова району Максим Бахматов уникнув прямої розмови з пресою під час відкриття, раніше він коментував критику проєкту. Чиновник заявив, що ця Алея має «експериментальний характер» і в такому вигляді реалізується в Києві вперше. За словами Бахматова, від ідеї тимчасових конструкцій відмовилися навмисно, щоб уникнути швидкого зношування матеріалів через погодні умови. Бахматов також стверджує, що цей проєкт отримав офіційне погодження в Українському інституті національної пам’яті (УІНП), який займається стандартами меморіалізації.

Ближче до 15:00 голова Деснянської РДА Максим Бахматов опублікував офіційне звернення за підсумками відкриття першої черги Алеї Героїв. Чиновник наголосив, що створення меморіалу «відбувалося у постійному діалозі з родинами Героїв», а довговічні рішення та відмова від тимчасових конструкцій були обрані навмисно, щоб уникнути швидкого зношування матеріалів. За його словами, проєкт також пройшов погодження в Українському інституті національної пам’яті (УІНП).

«Це не просто новий міський простір. Це місце пам’яті, поваги й вдячності. Сьогодні ми відкрили лише першу чергу. Попереду – продовження роботи», – заявив Бахматов, подякувавши меценатам та благодійникам, які долучилися до фінансування.

Керівник району уточнив, що на меморіалі вшановано 209 імен захисників і захисниць, які віддали життя за Україну, починаючи ще з перших героїв Небесної Сотні та АТО (перший загиблий з району датується 19 лютого 2014 року).

Примітно, що у зачитаному та оприлюдненому владою списку з 209 імен під номером 90 значиться Олександр Іванович Запорожець – батько киянки, яка напередодні відкрито заявила про невідповідність меморіалу обіцянкам РДА та закликала громаду оцінити якість виконаних робіт.

19 фото На весь екран

Церемонія відкриття Алеї Героїв у Деснянському районі столиці 30 червня 2026 року фото: Максим Бахматов/Facebook

Позиція київської влади

Пізніше, о 16:43, офіційну позицію оприлюднила міська адміністрація. Як повідомив директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов, до їхнього відомства взагалі не надходили проєктні документи, концептуальні пропозиції чи візуальні рішення щодо облаштування Алеї Героїв у Деснянському районі.

Свистунов додав, що Департамент також не має інформації щодо того, чи була врахована думка родин полеглих воїнів під час розробки цієї концепції. За його словами, районні державні адміністрації в місті Києві як замовники подібних проєктів самостійно приймають рішення щодо формату вшанування пам’яті, проте створення таких просторів вимагає комплексного та професійного підходу.

«Вважаю, що меморіальні простори, присвячені українським героям, повинні створюватися з особливою відповідальністю та повагою. Для гідного вшанування наших героїв до розробки концепцій таких місць варто залучати фахових архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів і ландшафтних архітекторів, а також – родини загиблих Захисників і Захисниць, ветеранську спільноту та громадськість», – прокоментував Олександр Свистунов, наголосивши на важливості отримання рекомендацій від уповноважених органів міської влади.

Нагадаємо, новий меморіальний простір було облаштовано на проспекті Червоної Калини – на ділянці між кінотеатром «Флоренція» та будівлею Деснянської РДА.

Нині історія навколо троєщинського меморіалу переросла в ширшу суспільну дискусію серед киян про те, де саме проходить межа між практичністю міських конструкцій, естетикою та гідністю вшанування пам’яті людей, які віддали життя за Україну.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський підписав закон щодо місць поховання загиблих та померлих осіб, які боронили незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Закон упорядковує порядок створення та функціонування військових кладовищ, а також визначає правила почесного поховання полеглих захисників України.

Источник