За останні пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також в межах дерусифікації був перейменований бульвар Праці у Дніпровському районі столиці.
Він виник у 1950-ті під назвою центральний, з 1955 року вважався частиною Дарницького бульвару. Після спорудження нової ділянки метро між «Дарницею» та «Чернігівською» частину вулиці відокремили під ідеологічною назвою Бульвар Праці. У радянський час подібна назва була досить розповсюдженою та важливою складовою комуністичної пропагандистської ідеології.
Минулого року бульвар Праці одержав назву на честь Івана Котляревського. Фото з відкритих джерел
У 2022 році рішенням Київради, бульвар одержав нову назву на честь Івана Котляревського-видатного письменника гуманіста та просвітника, що відкрив нову епоху в історії української літератури.
Іван Котляревський народився 9 вересня 1769 року у Полтаві у родини шляхтича. Навчався у духовній семінарії, проте зрозумівши, що духовний сан — це не його покликання, за декілька років залишив заклад.
Згодом юнак переїхав у Золотоношу, де працював домашнім вчителем у родині багатого місцевого землевласника. Там він закохується у чорнооку покоївку Марію. Засвідченням біографів письменника, одного разу дівчина прибирала його помешкання та знайшла у шухляді вірш, який молодий вчитель присвятив їй.
Твори Івана Котляревського залишаються популярними і в наш час. Фото з відкритих джерел
Молоді люди дуже симпатизували одне одному, але коли Іван попросив руки дівчини, виявилося, що вона вже заручена з військовим удівцем. З болем в серці Котляревський залишив маєток, передавши Марійці лист-пояснення та золоту каблучку з написом «На пам’ять від кадета Котляревського».
За однією з версій, поручик, якому сватали Марію у дружини, служив в одному полку з Котляревським. Коли вона дізналася про причини від’їзду коханого та страшну волю пана, намагалася накласти на себе руки. Але її врятували. Тоді дівчина втекла у монастир і все життя прожила черницею. Котляревський викликав кривдника на дуель і тяжко поранив суперника, коли той промахнувся.
Особиста трагедія стала для молодого чоловіка важким ударом, тож невдовзі він полишає панський маєток та йде на військову службу до Сіверського карабінерного полку.
В армії він добре себе зарекомендував, однак через поранення за деякий час був змушений полишити службу.
Будинкок Котляревського на малюнку Тараса Шевченка.Фото: Вікіпедія
Після армії Котляревський назавжди повернувся у Полтаву — його найулюбленіше місце на світі.
Там він збудував невеличку садибу над Ворсклою, де прожив решту життя. Впродовж 25 років очолював Полтавський дім виховання дітей бідних дворян. На цій посаді служив понад чверть століття.
Також відомо, що саме Іван Котляревський зіграв важливу роль у викупі з кріпацтва актора Михайла Щепкіна. За нього просили величезну суму — 8000 рублів (для порівняння Тараса Шевченка викупили за 2500).
Фігура письменника в експозиції «Музею становлення української нації». Фото: Тетяна Асадчева
Літературна творчість Івана Котляревського розпочалася ще у роки навчання у семінарії. У цей час він писав вірші для сатиричного альманаху «Полтавська муха». Проте широкому колу читачів Іван Котляревський відомий, як автор «Енеїди». Робота над твором тривала 26 років.
У 1798 році побачила світ піратська версія твору, однак офіційне видання відбулося вже після смерті автора. Взявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. Котляревський майстерно зобразив особливості життя українського суспільства у другій половині XVIII століття.
Вважається, що цей твір був у бібліотеці багатьох відомих діячів і навіть у самого Наполеона.
З 1817 року Іван Котляревський став директором Полтавського вільного театру, де за два роки поставив свою неповторну «Наталку Полтавку». Також за декілька років він створює п’єсу «Москаль-чарівник».
Письменник є основоположником української класичної літератури. Фото: Вікіпедія
Фото з відкритих джерел
У 1835 році Котляревський вийшов у відставку. Він продовжив цікавитись культурним життям, надавав підтримку тим, хто до нього звертався. Однак, література залишалася його єдиною справжньою пристрастю.
Помер письменник 10 листопада 1838 року, не залишивши прямих нащадків. Незадовго до смерті він відпустив на волю кріпаків, а свій маєток залишив економці Мотрі.
Іван Котляревський став першим, хто поєднав живу українську мову з літературою, правдиво зображуючи народне життя. Його твори характеризуються своєрідним стилем і багатющою мовою, яскравими описами та харизматичними персонажами, що є визнаною класикою нашої літератури.
Могила Івана Котляревського у Полтаві. Фото з відкритих джерел
Довідка: Влітку в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.
25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно,
Нагадаємо, повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
До теми: у столиці з’явилася вулиця Дніпрової Чайки в Оболонському районі.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
