У Києві розкішна колекція бузку та розарій. Про це знають усі мешканці столиці. Менш проінформовані про інші збірки, які є національним надбанням і зовсім мало хто в курсі, що маємо зібрання подових дерев та кущів світового рівня.
Саме про них розповіла т.в.о. завідувача відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Ольга Григор’єва.
Ольга Григор’єва у ботсаду
МУЗЕЙ ДЕРЕВ
Плодовий сад займає 12 гектарів у віддаленому кутку ботсаду. Туди мало хто з відвідувачів доходить, і якщо у Формовий сад можна потрапити на екскурсію, замовивши її, то ця ділянка — володіння науковців. Заклали її ще у 50-х роках минулого століття. Сюди ж перенесли з Акліматизаційного саду, що був на Лук’янівці, унікальні сорти персиків, які вивів видатний селекціонер Микола Кащенко, кизил, айву та інші рослини. Деякі рослини мають по 40-50 років.
На цій ділянці ботсаду зібрано майже 900 таксонів — різні види, сорти і форми рослин. Як традиційних, так і малопоширених і забутих. Як, наприклад аронія (чорноплідна горобина), що років двадцять була дуже популярна, а зараз мало у кого збереглася, а це кущ, ягоди з якого мають унікальні антиоксидантні властивості.
Аронія (чорноплідна горобина)
Роботи відділу зосереджені на інтродукції (введенні) плодових рослин світової флори, збереженні і збагаченні їх генофондів, дослідженні адаптаційної і репродуктивної здатності, оцінюванні селекційного потенціалу — еколого-біологічних, біохімічних, морфологічних і господарських властивостей рослин.
«Ботсад — це музей дерев просто неба. Головне ж наше завдання — селекція плодових дерев та кущів, акліматизація до нашого клімату. Зараз бачимо, що садові центри заполонили імпортні саджанці, але у нас багато своїх, пристосованих до наших зим і стійких до хвороб», — розповідає Ольга Григор’єва.
Вона запрошує оглянути сад, який виглядав би промисловим — чіткі ряди дерев, проте між різноманітного листя достигають плоди із незвичними назвами.
Дерево їстівного каштана вивищується над іншими екзотичними деревами
ЕКЗОТИЧНІ ТА МАЛО РОЗПОВСЮДЖЕНІ
Науковці працюють із рослинами, які для українців є екзотичними, але широко розповсюдженими за кордоном. Наприклад, як годжі — дереза китайська. З самої назви зрозуміло батьківщину рослини, яку місцеві лікарі віками використовували для профілактики та лікування багатьох хвороб.
Це підтвердили і результати лабораторних досліджень. Плоди справді мають цілющі властивості: сприяють нормалізації артеріального тиску, допомагають швидко очистити організм від токсинів та суттєво зменшує вплив радіації.
Годжі є природним антиоксидантом, що виконує роль своєрідного гормону молодості, а ще гарно впливає на сон і має потужний коктейль вітамінів та мікроелементів. Тож не дивно, що був час, коли у світі розпочалася своєрідна «годжієва лихоманка» і попит на ці рослини значно зріс.
Михайло Журба
У київському ботсаду 12 сортів і багато видів годжі. Колекцією займається Михайло Журба, кандидат біологічних наук. Він розповідає, що ягоди можна сушити, робити із них компоти, соуси та джеми.
З Піднебесної також походить ще один дуже корисний екзот «зизифус», або китайський фінік. Це кущ, який може вирости і в невелике деревце, якщо обрізати пагони, із довгастими ягодами-кістянками, які у сушеному вигляді нагадують фініки. Цілющі властивості плодів теж дуже широкий — від пониження тиску до подолання похмілля.
До слова, найбільша в Україні колекція цієї рослини у селі Плодовому, що на Херсонщині. Зараз воно в окупації і науковці хвилюються за тамтешню унікальну колекцію плодових дерев.
Ще одна цікавинка — гумі (маслинка багатоквіткова), це одна із перших ягід, що достигають. Є також актинідії гостра і пурпурова — це родичі ківі (яке у нас не зимує без укриття), але з дрібнішими плодами. До речі, селекція цих рослин ведеться із 60-х років минулого століття.
Незвична культура — хеномелис (японська айва), плоди якої дуже ароматні та смачні. А квітує цей кущ так, що може стати окрасою будь якого саду.
Є у колекції і азиміна. Теж росте кущем чи деревом. Культивуються заради їстівних плодів. Вони великі із солодкою м’якоттю.
Так квітне хеномелис
Плоди азиміни
Так квітує гумі (маслинка багатоквіткова)
Плоди гумі (маслинка багатоквіткова)
«Зизифус», або китайський фінік
НАЙБІЛЬША У СВІТІ КОЛЕКЦІЯ
Київська колекція кизилу, або дерену справжнього — найбільша у світі. Це «автохтонна» українська культура, що поширена у дикій природі від Криму до центральної України. В багатьох країнах її вирощують у промислових масштабах через цілющі властивості плодів.
Червоний та жовтий кизил в «оточенні» різних ягід
В Україні цією культурою зацікавилася родина фермерів Ольшанських із Запорізької області. Ще років десять тому вони заклали моносад на 16 гектарах. Саджанці кизилу різних сортів селекції проф. С.В. Клименко (а їх більше 20 сортів) брали у Києві. З плодів готували джеми, настоянки, заморожували та реалізували для харчової промисловості.
Їхній прекрасний сад зараз у окупації — у селі Нове, біля Токмака. Але родина продовжує займатися переробкою ягід у прифронтовому Запоріжжі та чекає на звільнення рідної землі. Для них продовжувати цю справу стало чимось більшим за бізнес — захищаючи рідну землю у війську загину їхній старший син Данило. Хлопець був добровольцем ротно-тактичної групи «Степові вовки». Місяць не дожив до свого 25-річчя.
Садівники знають, що дерева з київського ботсаду, зокрема персики, чудово адоптовані для північних областей нашої країни і дають гарні урожаї. На базарах кияни переважно бачать найпопулярніші сорти персиків «Білий лебідь» та «Чорний принц», а в ботсаду є: «Дружба», «Дніпровський», «Пам’ять Шевченка», «Рум’яний», «Славутич», «Лісостеповий» і навіть «Подарунок Києва». Усі вони дають рясні плоди, придатні для вживання у свіжому і консервованому вигляді.
ЯБЛУНІ, ГРУШІ І ХУРМА
У передковідні роки найбільшим попитом (окрім звичних яблунь та груш, 250 сортів — перших і майже 100 — других) серед садівників користувалася хурма. Селекцією цих дерев у ботсаду займається Ольга Григор’єва, яка захистила дисертацію на цю тему.
Хурма «Дарунок тату». Фото: Ольга Григор’єва
Хурма «Дарунок тату» достигає у середині жовтня. Фото: Ольга Григор’єва
Хурма, що росте в нас має плоди дрібніші, ніж ті, що вирощені у теплішому кліматі, але солодкі і запашні. Сорти, що створила пані Ольга не тільки придатні для вирощування у нашому кліматі, а ще й мають особливі назви — «Дарунок мамі» (хурма віргінська з красивою декоративною кроною і досить великими плодами), «Дарунок тату» та «Дарунок Михайлу» — це міжвидові, ранньостиглі гібриди, які чудово підходять для нашого клімату і достигають у середині жовтня.
«Дарунок Михайлу» — це висловлення моєї пошани Михайлу Журбі. Реальність така, що зараз мало молоді йде працювати у науку: зарплати малі, вимоги до наукових досліджень — великі. Тож ті, хто працюють справжні подвижники своєї справи», — розповідає Ольга Григор’єва.
Що й казати — у їхньому відділі всього 14 співробітників. Тож науковці працюють на землі нарівні з усіма — робочих рук не вистачає. Влітку залучають додаткових працівників і трохи допомагають волонтери.
До слова, на основі досліджень науковців ботсаду були отримані патенти на лікувальні засоби:
- із гепатопротекторною активністю, в який входять екстракти листя хеномелесу японського і айви звичайної;
- із противиразковою активністю, який містить порошок плодів айви звичайної;
- із седативною та ноотропною активністю (такою, що покращують розумову діяльність, стимулюють пізнавальні функції, навчання і пам’ять, підвищують стійкість мозку), в який входить екстракт плодів зизифусу;
- що впливає на кровотворення, в який входять екстракти плодів хеномелесу;
ЕКСПЕРИМЕНТИ З ПЛОДАМИ
Воєнна зима 2022-2023 років була дуже важка для ботсаду, на межі «виживання» опинилася колекція рослин у оранжереях. Грошей, які виділяла Національна академія критично не вистачало навіть на зарплати, а ботсаду не вдалося акумулювати кошти, як зазвичай, бо у свій «високий сезон» — цвітіння бузків, ботсад був закритий для відвідувачів. Та й загалом минулого року відвідувачів було значно менше.
Водночас у працівників відділу було велике бажання допомогти українським військовим. Звичайно, спочатку передавали варення і різні джеми, але скляні банки — це не найкращий варіант для передової, де постійно є потреба не тільки у дронах, а й різних інструментах, тобто коштах на них.
Працівники відділу подумали, і вирішили виготовляти різні смаколики, щоб продавати на ярмарках, що відбуваються у ботсаду. Відділ опікується бійцями підрозділу третьої окремої танкової Залізної бригади.
«Ми вирішили готувати різні джеми, варення, пастилу. Деякі рецепти шукали в інтернеті. Готували солодощі не тільки з яблук і груш, а й кизилу, жимолості, їстівного каштану, хеномелесу та псевдоцидонії, змішували смаки — експерементували наповну. Створили десь 30 різних міксів смаків. Крім того, підготували сухофрукти із наших екзотів і того ж кизилу», — розповідає Ольга Григор’єва.
Також, разом з відділом культурної флори підготували трав’яні чаї. До слова, на чай із хеномелесом і кизилом у ботсаду навіть отримали патент. Фармакологи засвідчили гепатопротекторні та тонізуючі властивості напою приготованого з цієї суміші.
Але так, як виготовляли цю всю смакоту у досить обмежених обсягах, то придбати можна було тільки на їхніх фірмових ярмарках.
ЩО ШУКАТИ НА ЯРМАРКАХ
Цього року у червні організували спільну ярмарку із ГО Фундація жінок пасічниць. Окрім різноманітного весняного меду, представляли сиропи з квітів різних рослин та «лимонади» з ранніх ягід. А днями відбудеться спільний «Медовий пікнік», де окрім цікавої власне «медової програми» відділ акліматизації плодових рослин представить свою ексклюзивну продукцію.
Зокрема Михайло Журба проанонсував «шампанське» із бузини — він проекспериментував і виявив, що безалкогольний напій з сушених суцвіть бузини такий же смачний, як зі свіжих. Усі кошти, які вторгують зі своєї продукції науковці передають для потреб бригади.
«Зараз усі повинні допомагати нашим військовим — важливішого завдання для нас немає», — наголошує Ольга Григор’єва.
Під час зимового ярмарку можна було скуштувати варення з різних екзотичних плодів. Фото з архіву ботсаду
Цукати з екзотичних плодів. Фото з архіву ботсаду
Вітамміні чаї та лимонади. Фото з архіву ботсаду
Проте у ботсаду допомагають не тільки військовим. Минулого року з громадською організацією «Місто сад» заклали фруктові та декоративні сади у містах та селищах Київщини, які постраждали від окупації.
Так у Ірпені висадили Кизиловий гай, у Бородянці — калиновий, а Бучі — бузки київської селекції «Богдан Хмельницький» та «Леся Українка». У Горенці висадили 100 саджанців айви, 50 саджанців кизилу та півонії деревовидної. І всюди додали кущі хеномелесу. При чому на ці заходи запрошували військових та місцевих мешканців — показати, що це спільна справа.
До слова, різноманітні саджанці дерев та кущів традиційно реалізують на осінніх ярмарках, що влаштовує ботсад, або у магазині, що діє на території. Але різні смаколики, джеми, сиропи та вітамінні чаї можна придбати тільки на ярмарках. Найближча, нагадаємо, уже в ці вихідні.
«У суботу і неділю будемо на ярмарку „Медовий тиждень“. У нас буде квас з бузини, лимонади з кизилу та хеномелесу, компот з кизилу, різноманітні вітамінні чаї, квіткові сиропи з різних рослин, сушений кизил та свіжі плоди кизилу. Все це відвідувачі зможуть дегустувати за донат на ЗСУ. А також придбати», — запрошує Ольга Григор’єва.
Нагадаємо, Медовий тиждень у ботсаду відбудеться з 12 по 20 серпня. До слова, також цими вихідними відбудеться вистака гладіолусів під гаслом «Навіть під час війни розпускаються квіти». Відвідувачам показуватимуть новiтнi та ретро-сорти цих дивовижних квітів.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
