Розслідування справ Майдану: 60 тисяч правоохоронців можуть підозрюватись у розстрілах

Сьогодні виповнюється 10 років від початку подій, які стали фундаментом новітньої історії країни «Революція Гідності».

Вона супроводжувалась трагічними подіями, адже тодішня керівна верхівка намагалась щосили утримати владу і не гребувала вбивствами, розстрілами, катуваннями учасників акцій протесту.

У Майдані брали учать 840 тисяч мітингувальників та 60 тисяч правоохоронців, які можуть підозрюватись в розстрілах

Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян пояснила, що по одній справі (а їх 82) може бути декілька сотень епізодів:

«Справи Майдану — це 15 тисяч томів та 2,5 тисячі епізодів злочинних дій. А це десятки експертиз, допити свідків, потерпілих, аналіз розмов. І це все робиться для того, щоб довести провину людини в суді, і щоб суд її покарав».

Протистояння на вулиці Грушевського, 2014 рік. Фото: Борис Корпусенко

За ці роки було порушено 82 кримінальні провадження. На цей момент винесено 40 вироків, відносно 49 осіб.

Державне бюро розслідувань зробило вагомий внесок у ці розслідування. У 2020 році в ДБР було сформовано Управління у «справах Майдану», і з цього моменту розслідування цих злочинів залишається одним з важливих пріоритетів діяльності Бюро.

У 2023 році слідчі ДБР, попри повномасштабну агресію рф проти України, продовжили активну роботу з притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, скоєних під час масових акцій протесту у 2013–2014 роках.

Так, у жовтні ДБР завершило розслідування щодо найбільшої справи Майдану. Це масштабна справа щодо колишнього керівництва держави за організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18 — 20 лютого 2014 року. Обвинувальний акт направлено до суду.

Міліція тягне учасника мирного протесту у Києві, під час Революції Гідності. Фото: Борис Корпусенко

У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи — колишні високопосадовці:

  • Президент України;
  • Міністр внутрішніх справ України;
  • заступник Міністра внутрішніх справ України;
  • Голова СБУ;
  • Перший заступник Голови СБУ — керівник Антитерористичного центру;
  • Міністр оборони України;
  • начальник Головного управління — командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
  • в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві;
  • заступник начальника ГУМВС України — начальник міліції громадської безпеки;
  • командир ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві.

Майдан 2014 року. Фото: Борис Корпусенко

Встановлено, що вони 18-20 лютого 2014 року віддавали накази та приймали відповідні рішення щодо застосування працівниками правоохоронних органів без відповідних на те підстав і з порушенням норм чинного законодавства спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів у центрі столиці та припинення акцій протесту.

Також посадовці організували штурм Майдану під виглядом «антитерористичної операції», а вранці 20 лютого наказали розстрілювати мітингувальників. Це робилося з перевищенням влади, службових повноважень, без жодних законних підстав.

Такі дії колишнього Президента та екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центральній частині Києва, в тому числі до смерті 67 цивільних осіб.

Всього постраждали 887 осіб та 132 правоохоронці. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень.

Для уникнення відповідальності колишні посадовці втекли з України, відтак досудове розслідування здійснювалось за спеціальною процедурою, а слідчим суддею відносно них обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Це кримінальне провадження об’єднує в собі 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту та налічує 1878 томів зібраних матеріалів.

Всього у 2023 році направлено до суду 28 обвинувальних актів стосовно 55 осіб.

Зокрема, крім вищенаведеного кримінального провадження найближчим часом постануть перед судом й безпосередні виконавці розстрілів активістів Майдану. ДБР завершило розслідування щодо 13 колишніх правоохоронців.

20 лютого 2014 року в самому серці столиці міліціонери спецроти виконали наказ вищого керівництва і почали стріляти в мирних учасників мітингу.

Алея Героїв Небесної Сотні — вулиця Інститутська у час Революції Гідності у 2014 році. Фото: Борис Корпусенко

Тоді загинуло 48 громадян, а 90 отримали поранення. На сьогодні колишні працівники міліції обвинувачуються у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, умисному вбивстві та викрадені табельної зброї.

Слідству відомо, що обвинувачені переховуються на території країни — агресора та стали громадянами рф, але це не звільняє їх від відповідальності. Винні обов’язково будуть покарані!

Також у поточному році за результатами розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках у 2023 році повідомлено про підозру 66 особам.

Зважаючи на те, що частина обвинувачених переховується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, останніх буде взято під варту і передано суду одразу після звільнення цих територій Збройними Силами України.

Читайте за темою:

«На 10-ту річницю революції на Алеї Героїв Небесної Сотні помолились за полеглих майданівців». 21 листопада Україна відзначає 19-ту річницю Помаранчевої революції та 10-ту річницю Революції Гідності. Вже сьогодні чимало з учасників обох масових протестів воюють на фронтах російсько-української війни.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *