Зліпки потрапляють до колекції різними шляхами, деякі історії нагадують заплутаний детектив
У Музеї Однієї Вулиці, що на Андріївському узвозі, презентували для огляду унікальну виставку посмертних масок видатних особистостей України та світу. Про це інформує «Главком», посилаючись на Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ».
Київська експозиція об’єднала понад 350 оригінальних зліпків та перших копій. Вирізняльною рисою виставки є її міжнародний масштаб: зазвичай подібні колекції зосереджуються виключно на «вітчизняних» героях, натомість на узвозі поруч із Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Симоном Петлюрою та Євгеном Коновальцем розміщені погруддя Данте, Кемаля Ататюрка та Володимира Висоцького.
Історія колекції розпочалася у 2002 році фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Відлік історії колекції розпочався у 2002 році, а вже за рік мешканці Києва мали змогу відвідати першу камерну виставку. Тоді експонатів налічувалися десятки, а сьогодні музейні фонди вміщують понад 350 раритетів.
Посмертна маска — це не просто документальний відбиток епохи. Оскільки перші форми з облич знімалися професійними, а часто й всесвітньо відомими скульпторами, кожен такий відливок вважається самобутнім витвором мистецтва.
«Наша збірка стартувала з кількох масок, які ми випадково виявили в київських художніх майстернях, – пригадує директор музею Дмитро Шльонський. – Спочатку ми придбали все підряд, але доволі швидко усвідомили необхідність підтримувати високий рівень. Тому згодом ми прийняли рішення зосередитись виключно на оригіналах або, щонайменше, на перших, найраніших копіях, зроблених з оригінальних форм».
Оригіналом визнається перший відливок, виконаний безпосередньо з форми, знятої з померлої особи. Серед таких раритетів XIX–XX століть, якими пишається музей, — маски Кобзаря, швейцарського педагога Йоганна Песталоцці, а також англійського органіста Волтера Перрота (автора музичної обробки «Київського кондака», що звучав під час прощання з британською королевою Єлизаветою II).
Як експонати потрапляють на узвіз
Шляхи, якими маски знаходять свою дорогу до Києва, нерідко нагадують пригодницькі оповідання. Частина експонатів передається музею закордонними колегами або нащадками видатних митців. Наприклад, посмертну маску композитора Дмитра Шостаковича передала донька відомого скульптора Нікогайоса Нікогосяна, який безпосередньо працював над її створенням. Маску вірменського живописця Мартироса Сар’яна подарувала музею його онука.
Інші експонати доводиться буквально «виборювати» на світових аукціонах — саме на платформі eBay музейним працівникам вдалося придбати згадану маску Волтера Перрота.
Посмертна маска Симона Петлюри фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Євгена Коновальця фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Марії Заньковецької фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Михайла Старицького фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Миколи Гоголя фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Проте найбільш заплутана й зворушлива історія пов’язана з посмертною маскою Лесі Українки. Довгий час цей відливок вважався «маскою невідомої жінки» та зберігався в архівах української діаспори за кордоном. Кілька років тому анонімний меценат передав реліквію до Львівського музею Соломії Крушельницької. Копію для Музею Однієї Вулиці створив відомий львівський скульптор Петро Дзиндра.
Посмертна маска Лесі Українки фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Оскільки обличчя було надзвичайно схожим на вигляд Лесі, науковці провели масштабну експертизу. Висновок виявився сенсаційним: це справді посмертна маска Лесі Українки, про існування якої раніше не здогадувався жоден дослідник. Ймовірно, сестри поетеси вивезли її до Європи під час еміграції, з часом зв’язок між поколіннями було втрачено, але зрештою реліквія повернулася в Україну.
Кобзар повернувся на узвіз
Особливе місце в експозиції займає посмертна маска Тараса Шевченка. Це надзвичайно ранній, а тому чіткий і цінний відлив.
Цікаво, що форма, з якої його зробили, колись належала родичам близького друга поета – художника Олексія Сенчила-Стефановського. Його історична садиба знаходилася саме на Андріївському узвозі, просто навпроти Андріївської церкви. Через півтора століття образ Кобзаря повернувся на ту саму вулицю, де він колись бував у гостях.
Нагадаємо, у Національній філармонії України відкрилася виставка «Ґранд-тур. Соломія», присвячена життю та тріумфу легендарної української сопрано. Експозиція розповідає про походження співачки, її навчання, підкорення оперних сцен на чотирьох континентах, співпрацю з видатними композиторами та нерозривний зв’язок із Батьківщиною.