Терор коштує дорого: ціна російського удару по Києву

Спирайтеся на факти – приєднайте «Главком» до переліку ваших перевірених джерел у Google додати зараз

В цілому радіотехнічні підрозділи Повітряних сил в ніч на 24 травня 2026 року зафіксували 690 одиниць повітряного нападу

Інтенсивна атака на Україну в ніч на 24 травня виявилась однією з найбільш коштовних та масштабних за останній період. Росія застосувала від балістичних та гіперзвукових ракет до сотень ударних безпілотників і приманок, намагаючись водночас перевантажити українську систему ППО та завдати найбільших руйнувань. Ціна цього удару оцінюється сотнями мільйонів доларів. «Главком» дослідив, скільки конкретно коштувала Кремлю дана атака.

Зміст

• Яким чином окупанти атакували Київ у ніч на 24 травня
• У скільки обійшовся удар
• З яких причин Росія продовжує дорогі атаки
• Чи здатна РФ підтримувати такий ритм
• Підсумки атаки

Росія використала:

• балістична ракета середньої дальності («Орєшнік») – 1;
• аеробалістична ракета Х-47М2 «Кинджал» – 2;
• протикорабельна ракета 3М22 «Циркон» – 3;
• балістична ракета «Іскандер-М» /С-400 – 30;
• крилата ракета Х-101/«Іскандер-К»/«Калібр» – 54;
• ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», боєприпаси, що баражують, «Бандероль», дрони-імітатори типу «Пародія» – 600.

Орієнтовна ціна:

• «Орєшнік» – від $40 млн до $100 млн за штуку;
• «Кинджал» – від $4,5 млн до $10 млн за штуку;
• «Циркон» – $10 млн за штуку;
• «Іскандер-М» – $3,2 млн за штуку;
• «Калібр» – $750 тис. за штуку;
• Shahed – $70 тис. за штуку.

Яким чином окупанти атакували Київ

У ніч на 24 травня Росія здійснила поєднаний удар ракетами та дронами різних видів – від балістики до недорогих БпЛА-імітаторів. Головна задача подібних атак – перевантаження української ППО та ураження об’єктів інфраструктури.

Наслідки удару 24 травня РФ по Києву фото: ДСНС

Російські військові в ніч проти 24 травня завдали удару по місту Біла Церква Київської області балістичною ракетою середньої дальності РС-26 «Рубіж», знаною як «Орєшнік».

Характеристика:

• Конструкція бойової частини: ракета обладнана шістьма відокремлюваними бойовими блоками. Кожен блок містить ще по шість окремих суббоєприпасів. Це означає, що під час наближення до цілі відбувається розділення, і одночасно падають 36 вражаючих елементів.
• Тип заряду: зброя розроблена як можливий носій ядерної зброї, однак на території України ворог використовує її у фугасному варіанті (без ядерної бойової частини). Головне руйнування досягається завдяки великій кінетичній енергії важких металевих елементів, які падають з надвисокою швидкістю.
• Швидкість польоту: згідно з інформацією Повітряних сил Збройних сил України, швидкість ракети на кінцевих етапах траєкторії може сягати понад 12 тис.-13 тис. км на годину, що ускладнює її перехоплення звичайними засобами протиповітряної оборони.
• Історія використання: вперше окупанти вдарили нею по Дніпру 21 листопада 2024 року, а вдруге – по Львівській області 9 січня 2026 року.
• Вартість однієї балістичної ракети «Орєшнік» (РС-26 «Рубіж») оцінюється в межах від $40 млн до $100 млн.
• Район пуску – Капустин Яр, Астраханська обл., РФ.

«Кинджал» – це російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс, який є одним з найбільш сучасних озброєнь РФ. Ракета здатна нести як ядерний, так і звичайний бойовий заряд.

Характеристика:

• Тип: аеробалістична гіперзвукова ракета. З ядерним або звичайним боєзарядом.
• Максимальна швидкість: до 10 Махів (орієнтовно до 12 тис. км/год).
• Прийняття на озброєння: 2018 рік. За розмірами та зовнішнім виглядом ракета комплексу «Кинджал» схожа на балістичні ракети ОТРК «Іскандер». Відмінність між комплексами полягає тільки в тому, що Х-47 запускається з літака.
• Носії та дальність застосування: МіГ-31К здатний нести одну ракету та вражати цілі на відстані до 2 тис. км. Також носіями ракет можуть бути стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, які здатні нести чотири «Кинджали». З Ту-22М3 ворог може вражати цілі «Кинджалами» на відстані 3 тис. км.
• Вартість становить від $4,5 млн до $10 млн за штуку.
• Район пуску – Липецька обл., РФ.

«Циркон» – російська крилата протикорабельна ракета, призначена в першу чергу для ураження надводних кораблів, зокрема фрегатів та авіаносців, але також може застосовуватися для ударів по наземних об’єктах. Вона заявлена як гіперзвукова ракета з повітряно-ракетним двигуном, що має здатність маневрувати на гіперзвуковій швидкості.

Характеристика:

• Максимальна швидкість: 8-10 Махів (до 11 тис. км/год, орієнтовно 3 км/с).
• Дальність польоту: від 450 до 1 тис. км за різними оцінками.
  Система управління: інерційна навігаційна система та активна радіолокаційна головка самонаведення. Можливість запуску з надводних кораблів (фрегатів) та підводних човнів, а також з мобільних наземних пускових установок (наприклад – «Бастіон»).
• Можливі види бойової частини: фугасна, проникаюча, ядерна.
• Вартість становить $10 млн за штуку.
• Район пуску – тимчасово окупована територія АР Крим, Курська обл., РФ.

«Іскандер-М» – це балістика класу поверхня-поверхня. Рух цієї ракети описує параболу і може вражати цілі перпендикулярно до землі. Всередині вмонтовано ракетний твердопаливний двигун, завдяки якому задається швидкість та напрямок руху.

Характеристика:

• Дальність: 500 км, ракету дуже важко виявити через швидкість та кут наближення. Також вона обладнана засобами радіоелектронної боротьби, які можуть заглушити сигнали систем ППО та збити їх з толку. «Іскандер-М» не має крил.
• Максимальна швидкість польоту: 2 600 м/с, може залишитися непомітною, доки не здетонує.
• Вартість становить $3,2 млн за штуку.
• Район пуску – Брянськ, Курськ, тимчасово окупована територія АР Крим.

Ракети сімейства «Калібр» були створені на основі двох проєктів: стратегічної ядерної крилатої ракети 3М10, розробленої в СМКБ «Новатор» у період з 1975 по 1984 рік, з бойовим радіусом 2500 км, а також конкурсу протикорабельних ракет «Альфа» (ДКР «Бірюза»). Ймовірно, що на деякі модифікації ракет цього сімейства можливе встановлення ядерної бойової частини.

Характеристика:

• Швидкість: 180-240 м/с.
• Особливістю крилатих ракет «Калібр» є можливість польоту на малих висотах, що ускладнює роботу для протиповітряної оборони (ППО). Ракета оснащується стартовим твердопаливним двигуном. Керування ракетою в польоті є автономним, а сам політ здійснюється за заздалегідь визначеним маршрутом.
• Дальність стрільби ракетами Калібр по морських цілях досягає 375 км, а по наземних – 2 600 км.
• Вартість становить $750 тис. за штуку.
• Район пуску – Вологодська, Курська обл., акваторія Чорного моря.

Шахед-136 – іранський дрон-камікадзе розробки Shahed Aviation. Вперше був представлений у 2020 році. Shahed-136 летить на висоті від 60 до 4000 м з крейсерською швидкістю 180 км/год.

Характеристика:

• Максимальна дальність польоту – 2500 км.
• Недоліком є цілком автономний політ, після запуску безпілотник не передає жодної інформації операторам. Було зафіксовано кустарне дообладнання російських дронів модемами мобільного зв’язку, за якими оператори могли б отримувати інформацію про збиття та змінювати маршрути наступних безпілотників. Також відомо про саморобне обладнання відеокамерами, які разом з модемами мобільного зв’язку потенційно можуть надавати інформацію про місця пуску українських зенітних ракет або дозволяти керування дроном попри радіоелектронні перешкоди.
• Тривалість польоту (без посадки) може складати – до 24 год.
• Вартість становить $70 тис. за штуку.
• Район пуску – Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ., Гвардійське, Чауда, тимчасово окупована територія АР Крим.

Окрему роль у масованих атаках відіграють дешеві безпілотники та дрони-імітатори. Основна задача – перевантаження української протиповітряної оборони. Дрони-імітатори часто мають спрощену конструкцію та значно меншу вартість, однак здатні створювати для ППО помилкові цілі, змушуючи українських військових витрачати час, ресурси. У комбінованих ударах Росія використовує таку тактику: спочатку запускаються хвилі дешевих БпЛА та імітаторів, а вже після цього – крилаті або балістичні ракети.

У скільки обійшовся удар

Загалом радіотехнічними підрозділами Повітряних сил було зафіксовано 690 засобів повітряного нападу – 90 ракет та 600 БпЛА різних видів. Мова йде про одну з найбільш масштабних комбінованих атак, в якій Росія застосувала як дорогі високоточні ракети, так і більш дешеві дрони та імітатори для перевантаження української ППО.​

Таким чином, навіть за мінімальними розрахунками, масований удар по Україні в ніч проти 24 травня 2026 року міг обійтися Росії приблизно в $257,5 млн. За максимальними розрахунками – понад $328 млн. Проте, реальна сума може бути ще більшою, так як точна ціна окремих ракет, дронів-імітаторів та боєприпасів, що баражують, залишається невідомою. Навіть попередні оцінки свідчать: одна нічна атака коштує Кремлю сотні мільйонів доларів.

З яких причин Росія продовжує дорогі атаки

Не зважаючи на величезну вартість подібних ударів, Росія продовжує використовувати дорогі ракети та сотні дронів одночасно. Експерти пояснюють це кількома причинами.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський комбінований удар включав масований запуск дронів перед застосуванням балістичних і крилатих ракет. Аналітики звернули увагу, що російські військові спочатку тривалий час запускали значну кількість дронів, які українська ППО здебільшого успішно перехоплює, а вже потім застосували балістичні ракети, які значно складніше збивати.

Наслідки удару 24 травня РФ по Києву фото: ДСНС

В ISW також відмітили, що така схема удару могла бути спрямована на виснаження української системи протиповітряної оборони та створення умов для більш ефективного використання ракетного озброєння. Аналітики звернули увагу, що Росія використала найбільшу кількість ракет із грудня 2024 року на фоні глобального дефіциту ракет-перехоплювачів Patriot, які Україна використовує для боротьби з балістичними цілями.

«Російські військові демонструють низьку результативність на полі бою і не можуть досягти оперативно значущих успіхів у своїй поточній весняно-літній кампанії 2026 року, оскільки українські сили продовжують проводити контрнаступи та завдавати комплексних ударів по російських цілях середньої дальності та в глибині російського тилу. Російське військове керівництво, вірогідно, завдало удару по місту Києву в марній спробі відвернути увагу від своїх невдач на полі бою та продемонструвати силу й міць як внутрішній, так і міжнародній аудиторії», – підкреслюють аналітики.

Чи здатна РФ підтримувати такий ритм

Станом на кінець травня 2025 року Росія значно збільшила виробництво далекобійних засобів ураження. За даними пресслужби ГУР, щомісячні темпи виробництва складали близько 2700 ударних дронів Shahed-136/«Герань-2», а також приблизно 2500 дронів-імітаторів «Гербера». Це означає п’ятикратне зростання виробництва в порівнянні з літом 2024 року.

Окремо зростає і масштаб загального планування: за оцінками ГУР, у 2026 році Росія може виготовити близько 60 тис. ударних далекобійних дронів і ще приблизно 50 тис. дронів-приманок.

У ракетній сфері темпи значно нижчі. Авіаційний експерт, кандидат технічних наук у сфері безпілотних технологій Богдан Долінце зауважив, що російська промисловість здатна виробляти до 150 крилатих і балістичних ракет на місяць. При цьому РФ не лише використовує ракети в ударах по Україні, а й паралельно формує певні запаси. Разом з тим, поява ракет Х-101, виготовлених вже у 2026 році, в бойових застосуваннях свідчить, що частина озброєння використовується майже одразу після виробництва, хоча це не обов’язково означає повне виснаження запасів.

Попри масштабування виробництва, російський оборонно-промисловий комплекс залишається залежним від іноземних технологій. За даними ГУР, на підприємствах ВПК РФ використовується щонайменше 66 одиниць іноземного високотехнологічного обладнання, що свідчить про збереження каналів постачання через треті країни.

У зв’язку з цим українська розвідка наголошує на необхідності посилення експортного контролю: зокрема, запровадження обов’язкових GPS-трекерів для промислового обладнання, регулярних перевірок його використання та жорсткішого регулювання ринку вживаного устаткування.

У підсумку, за оцінками розвідки та експертів, Росія змогла значно збільшити виробництво дронів і підтримує стабільний випуск ракет, однак ця система залишається залежною від санкційного тиску, імпортних компонентів і здатності обходити обмеження.

Підсумки атаки

Від російського обстрілу 24 травня постраждали шість областей України. Зокрема, у столиці постраждало 87 людей, серед них троє неповнолітніх. Двоє людей загинули. Пошкодження цивільної та адміністративної інфраструктури зафіксовані на 49 локаціях столиці.

Водночас в Білоцерківському районі внаслідок вибухів було пошкоджено гаражний кооператив та будівлі підприємства.

За даними Повітряних сил ЗСУ, протиповітряною обороною було збито/приглушено 604 цілі – 55 ракет (із 90 ракет) та 549 (із 600 БпЛА) безпілотників різних видів.

Авіаційні втрати ворога станом на 24 травня 2026 року інфографіка: Повітряні сили ЗСУ

Після атаки президент України Володимир Зеленський виступив з терміновим зверненням до українців та світової спільноти. Глава держави оприлюднив актуальні дані щодо кількості жертв, деталізував арсенал, який використав ворог, та різко прокоментував чергові погрози кремлівського диктатора Володимира Путіна.

Володимир Зеленський констатував, що нічний удар був надзвичайно важким за своєю інтенсивністю та типами озброєння. «Важкий був удар – ракет різних типів 90, із них багато балістики – 36. 600 дронів. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки», – сказав він.

Кремль продовжує витрачати колосальні ресурси на повітряний терор – комбінуючи ракети, дрони та імітатори в масованих ударах. Але попри їхню вартість і масштаб, дедалі частіше такі атаки не приносять Росії стратегічного результату: вони виснажують

Источник