Фото війни, які вже стали частиною колективної пам’яті. Світлини з Бучі, Києва, Бородянки, Маріуполя, Харкова… Географія широкомасштабного вторгнення росії в Україну у 50 роботах провідних українських та закордонних фотокореспондентів — людські історії, які залишаються у свідомості назавжди.
Відвідувачка виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Сьогодні, 2 грудня, у холі метро «Золоті ворота» відкрили фотовиставку «Війна крізь об’єктив: фото з України». Її організатори — Національна спілка журналістів України, комунальне підприємство «Київінформ» (редакція сайту «Вечірній Київ») та журналістка Андреа Беер (Німеччина) і продюсерка Марія Капус (Україна/Німеччина).
Відвідувач фотографує на згадку експозицію виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Біля світлин ще до відкриття юрбились пасажири метрополітену. Один з них, киянин, пан Андрій раз за разом повертався до однієї фотографії. Зруйнований будинок у Бородянці і самотня літня жінка з візочком… Дивлячись на зображення, чоловік витирав сльози.
«Я нікуди не виїздив з Києва. Дивився з 12 поверху, як палали околиці. Але й уявити не можу, що пережила оця жінка та її сусіди. Дуже добре, що ці фото тут, в метро. Вони зупиняють і вже не можеш відірватись. Війна відкотилась далі, але ще не закінчилася», — поділився враженнями з «Вечірнім Києвом» пан Андрій.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА вважає, що фотовиставку «Війна крізь об’єктив: фото з України» треба показувати у Європі.
Фотографії, які сколихнули у пам’яті найтривожніші моменти, що пережили у час оборони столиці кияни та всі українці. Так сприйняла експозицію заступниця голови КМДА Марина Хонда.
«Але ж люди на сході та півдні цей жах переживають і сім місяців, і довше. Ми напевне відчули лише невелику частину того болю. Війна — це смерть і страждання. Про це говорить кожне фото. Їх треба показувати у Європі, бо людям важко уявити, що відбувається тут», — переконана Марина Хонда.
Вона також зазначила, що емоційно — це дуже важка виставка: «Але водночас — це додаткова нагода нагадати та зрозуміти, що станеться, якщо ми не будемо продовжувати боротися та підтримувати наші Сили оборони. Саме завдяки нашим воїнам ми живемо у вільному місті, вільній країні та маємо можливість відкривати цю виставку.
Дуже важливо, що до організації долучилися іноземні журналісти та наші міжнародні партнери. Це означає, що інтерес до нашої країни не зникає. А європейська спільнота розуміє російську загрозу, яка без перебільшення нависла над усім світом».
Жінка вдивляється у світлину на виставці «Війна крізь об’єктив: фото з України» і плаче.
Фотокореспондент Олександр Клименко, який є автором світлини з Бородянки, що облетіло світ, зізнався — він знімає війну з 1992-го року. Але жоден з тих конфліктів чи то в Африці, чи то у колишній Югославії, не можна порівняти з геноцидом, який росіяни влаштовують в українських містах та селах. Олександр подякував Німеччині за гуманітарну та військову допомогу Україні. Він переконаний, що ці фото мають побачити й німці.
Олександр Клименко, фотокореспондент на відкритті виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України» розповів, що знімає військові конфлікти вже 30 років.
Анка Фельдгузен, Надзвичайний та повноважний посол ФРН в Україні під час останніх обстрілів була в укриттях разом з українцями. Вона звернулась до відвідувачів фотовернісажу українською:
«Ми думали, що першою жертвою війни є правда. Але коли дивишся ці фото, то бачиш, що її невинні жертви це насамперед діти, жінки, військові… Влітку здавалось, що війна відійшла кудись далеко, ніби затихла. Але ж ні! Вона знов тут. Україна бореться й за нашу свободу, на цих фото ми бачимо, яка страшна плата за це. Але сподіваюсь з вами разом будемо святкувати Перемогу!»
Анка Фельдгузен, Надзвичайний та повноважний посол ФРН в Україні: першою жертвою війни є правда.
Про те, що у світу змінюється ставлення до війни росії в Україні, коли люди в різних країнах бачать живі кадри, розповів «Вечірньому Києву» й журналіст з Криму, Микола Семена, який пережив ув’язнення і нелегке звільнення.
«Якби такі фотовиставки про тортури та викрадання росіянами українських журналістів та кримських татар у Криму бачили у світі, то, може, й не сталось би вторгнення. Бо анексія Криму і жорстокість, проявлена там — це була вже прелюдія великої війни», — ділиться враженнями пан Микола.
Більшість людей на фотовернісажі у метро не могли стримати сліз.
Символічно, що саме мама з донькою стали першими глядачами виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Жінка не може відірвати погляду від зображення з експозиції «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Світлини розміщені у метро «Золоті ворота», де мільйони мешканців столиці отримують прихисток у час обстрілів та атак.
Військові рф атакують цивільні міста та об’єкти, що за міжнародним правом є воєнним злочином. Відтак — кожне фото — документ для трибуналу.
Сергій Томіленко, голова НСЖУ, один з організаторів виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Очільник НСЖУ Сергій Томіленко нагадав — 43 медійники вже загинули за неповні 9 місяців, 8 журналістів — вбиті на фронті. Росіяни у кожному окупованому місті перш за все цікавились пресою. Чи варто нагадувати — чому? Томіленко переконаний, що має бути трибунал і за злочини проти преси.
Роман Лелюк, Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА назвав виставку важкою артилерією проти російської пропаганди.
«Окрім гарячої війни на фронті, паралельно йде ще й інформаційна боротьба. Агресор ширить цинічну пропаганду, якій ми маємо протистояти. Ця виставка — наша важка артилерія проти зухвалих російських фейків та маніпуляцій. Кожна з цих світлин несе набагато більше, ніж можна сказати словами. Кожне фото — великокаліберний постріл! Постріл правди!» — вважає Роман Лелюк, Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
П’ятдесят фото відбирали з п’ятисот, і кожне з них вартує того, аби його побачив світ. Про це сказав у своєму слові сказав Євген Лопушинський, координатор проєкту, в.о. директора КП «Київінформ».
Євген Лопушинський, в.о. директора КП «Київінформ», вважає, що Україна є стіною між цивілізованим світом та агресією і ненавистю рф.
«Я побачив, що люди перед цими фото плакали, хтось — йшов у задумі, хто — надихався, але точно ніхто не йшов звідти байдужим. І це — те найважливіше, заради чого ми працювали, готуючи виставку «Війна крізь об’єктив: фото з України. Концептуальна назва виставки «Стіна», адже Україна є стіною між цивілізованим світом та агресією, злом і ненавистю», — розповів Євген Лопушинський.
Він зізнався, що партнери вернісажу так само були емоційно вражені роботою фотокореспондентів. Адже всі люди з камерою на війні ризикують життям заради того, щоб світ дізнався правду. І це відчуття передається тим, хто роздивляється та розмірковує над фотографіями.
Андреа Беер, журналістка з Німеччини, одна з організаторок виставки «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Андреа Беер, німецька журналістка, одна з організаторів виставки, звернула увагу, наскільки біль зі світлин з Боснії і Герцеговини чи Сирії, які є в експозиції, перегукується з горем та стражданнями на світлинах з України. Ці знімки демонструють спільний трагізм різних народів у протистоянні з геноцидом воєн. Вона подякувала КП «Київінформ» за величезну організаційну роботу над проєктом.
Фотокореспонденти за роботою під час відкриття фотовернісажу «Війна крізь об’єктив: фото з України».
Фотовиставку на метро «Золоті ворота» можна побачити впродовж місяця. А далі її покажуть у Дніпрі та Львові. Закордоном «Війну крізь об’єктив: фото з України» дивитимуться у Німеччині та Хорватії.
3 грудня у мерії відкриється виставка «Незламна Україна» про стійкість військових. Вже сім років, як Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями, відзначається в Україні військовослужбовцями, ветеранами та волонтерами України як День Незламних духом.
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО (фото), «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
