Впродовж останніх років у столиці активно триває процес декомунізації та дерусифікації столичних топонімів.
Лише за період 2022-2023 років, свої назви змінили понад 300 київських вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Варто згадати, що декомунізація міських топонімів почалася ще до початку повномасштабної війни у лютому 2022 року. Наприклад, у листопаді 2021 року Київська міська рада перейменувала 12 вулиць та провулків, назви яких були пов’язані з комуністичним режимом, зокрема і вулицю Віктора Курнатовського на межі Дніпровського та Деснянського районів столиці.
Воскресенська церква на Подолі, зруйнована у радянський час. Фото: Вікіпедія
Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. А за 7 років змінила назву на честь російського революціонера-більшовика Віктора Курнатовського, близького друга та соратника Володимира Лєніна.
Ще в травні 2018 року народний депутат України Ігор Луценко звернувся до київського міського голови Віталія Кличка про перейменування вулиці Курнатовського на вулицю Павла Полуботка (оскільки Віктор Курнатовський підпадав під дію Закону про декомунізацію).
«Життя Віктора Курнатовського — російського революціонера, який весь час провів то в Забайкаллі, то за кордоном в еміграції, де переховувався від царського уряду, з Києвом ні коли не перетиналось, тож взагалі дивно, як понад шістдесят років його ім’я могла носити столична вулиця», — зазначив у своєму зверненні Ігор Луценко.
Згодом ініціативна група зібрала близько 600 підписів мешканців, які проживали на вулиці Віктора Курнатовського, запропонувавши визначитися з вибором альтернативної назви: Павла Полуботка, Куликове Поле або Остафія Дашкевича. Переважна більшість — 560 підписів — висловилися за назву вулиці Остафія Дашкевича, оскільки саме він вважається засновником історичної місцевості Воскресенка або Воскресенська слобода.
Житловий масив Воскресенка. Фото: Спільнота «Київ»
Свого часу Остафій Дашкевич володів цим землями, відомими відомі з XVI століття як «земля Євтафієва» (востаннє згадана у XVIII столітті). Він подарував ці землі Воскресенській церкві, на Подолі, збудованої його коштом. Звідси й походить назва сучасного житлового масиву Києва — Воскресенка.
У листопаді 2021 року рішенням Київради вулиця Курнатовського змінила свою назву на честь Остафія Дашкевича (1470-1536).
Медаль із зображенням Остафія Дашкевича. Фото з відкритих джерел
Майбутній засновник та перший Кошовий отаман Війська Запорізького народився в Овручі на Житомирщині в заможній родині шляхтича, який володів маєтками на Брацлавщині та Поліссі.
Про його дитячі та юнацькі роки відомо зовсім небагато. За свідченням істориків, юнак пробував будувати кар’єру у Німеччині та Франції, де вдосконалював власну освіту. Згодом це привернуло увагу Великого князя Литовського Олександра І, який в 1502 році наділив його Кричевським староством.
У 1507 році Остафій Дашкевич був в Любліні, при дворі польського короля, де робив успішну кар’єру. Наступного ж року він призначений канівським старостою, а за 6 років — черкаським.
Благословення черкаського старости Остафія Дашкевича перед Кафедральним собором у Каневі. Фото з відкритих джерел
Історики свідчать, що у цей час Остафій Дашкевич захоплюється козацтвом. Він мав невгамовний та гарячий темперамент, тож невдовзі обирає для себе шлях воїна.
Він бачив у козацтві нову могутню силу свого народу, зумівши з часом зібрати у єдиний військовий потенціал розпорошених людей з околиць Канева та Черкас.
Остафій Дашкевич започаткував для своїх військових однакову для всіх єдину зброю — вогнепальну та шаблю, поділив усіх на полки, а полки на сотні, призначив старшину, підстаршину. Також він запровадив у війську жорстку римську дисципліну, не шкодував власних коштів на гарне озброєння.
У 1511 році він отримав дозвіл від польського короля на утворення 4 тисячного кінного загону для охорони кордонів. До нього увійшли переважно дніпровські козаки.
Отаман Дашкевич брав активну участь у воєнній кампанії 1514 року — битві під Оршею.
Битва під Оршею у 1514 році. Фото: Вікіпедія
Згодом козацьке військо вперше спробувало свої сили у першому великому поході проти татар під Білгород в 1516 році, коли було розбито кілька татарських орд. Козаки підійшли під стіни Білгородської фортеці. Османи з фортеці послали за ними своє військо, яке набагато переважало козацьке. Битва між османським військом та козаками відбулася на озері Овідія біля Білгорода. Козаки здобули блискучу перемогу, з великими військовими трофеями повернулися до дому.
Далі в жовтні 1518 року Дашкевич разом з князем Констянтином Острозьким розбили 1000 татар на Волині.
У 1522 році під час в битві з татарами на Дніпрі, полководець потрапив у полон. У неволі Остафія Дашкевича змушували зректися християнства, але гетьман відмовився зраджувати віру та свою рідну Батьківщину.
Під час битви на Дніпрі Дашкевич потрапив у полон до татар. Фото ілюстративне з відкритих джерел
Вже за рік йому вдалося втекти з ув’язнення та повернутися до Черкас. За свідченням істориків, у цей час він ще активніше формує козацькі загони, не покладаючись більше на польські загони та війська. Щоб унеможливити несподівані напади орди, Остафій Дашкевич створив передові прикордонні загони козаків, що несли службу поблизу татарських улусів, тримаючи противника у постійній напрузі.
У 1528 році разом з Предславом Лянцкоронським, Дашкевич великим загоном козаків атакував Очаків, тричі розгромив татарські загони, забравши 500 коней і 30 000 худоби.
А у 1531 році він відбив напад самого кримського хана Саадат І Ґерая на Черкаси.
Мешканці міста мужньо оборонялися, але Дашкевич бачив, що місто йому не захистити. Кримський хан запропонував переговори. Дашкевич беззбройним, сам один, вийшов на переговори с татарами.
Саадат І Ґерай зажадав, щоб йому видали Іслам Ґерая, якого він скинув з кримського трону та який переховувався в Черкасах. Дашкевич на вимогу видати Іслам Ґерая, відповів, що «особа гостя для нього є святою», хан, дивуючись мужності Дашкевича, запросив його на бенкет, уклав договір, за яким хан згодився на усі пункти, що поставив Дашкевич.
У 1533 році на засіданні Сейму, Остафій Дашкевич запропонував свою унікальну ідею щодо припинення нападів татар. Він планує поставити на Дніпровських островах укріплення фортецю-січ з постійною вартою у 2000 людей, які плавали між островами, порогами, зупиняючи татар на їх переправах через Дніпро. Але тоді ця ініціатива залишилася нереалізованою.
Остафій Дашкевич мріяв створити фортецю-січ.Фото: НЗ «Хортиця»
За деякий час її зумів реалізувати знаменитий Дмитро (Байда) Вишневецький створивши першу Запорозьку Січ на острові мала Хортиця.
У 1534 році Дашкевич за численні заслуги отримує Чечерське та Кричевське староства. Того ж року він відбиває на Волині до 15 тисяч татарських полонених.
Це був один з останній його походів, оскільки Остафій Дашкевич незабаром складе з себе повноваження гетьмана.
Хоробрий полководець та воїн пішов з життя між 1537-1540 роками.
На думку істориків, саме Остафія Івановича Дашкевича можна назвати першим козацьким гетьманом. При ньому українські козаки були офіційно визнані у східній Європі як значна військова сила. А всередині українського суспільства козацтво почало сприйматися як окрема військова верства населення.
Окрім Києва, його ім’ям названі вулиці у Черкасах та Овручі. А у 2014 році в місті Житомирі була встановлена пам’ятна дошка.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
Нові адреси Києва: на Нивках з’явилася вулиця на честь українського військового і громадського діяча Всеволода Петріва. Він був військовим міністром та генерал-хорунжим Армії УНР, учасником оборони Києва від більшовицьких формувань Муравйова, автором праць з військової історії.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
