Світлана і Євген Нєбатови понад 40 років мешкають у військовому містечку Гостомель. За увесь цей час вони придбали помешкання неподалік від аеропорту «Антонов» та жили спокійним сімейним життя разом із дітьми та онуками. Однак перші дні загострення війни стали для родини суцільним пеклом.
Перші два тижні щоденних обстрілів Гостомеля вони провели у підвалі будинку. Розтягували їжу як могли, а як закінчилася вода — топили сніг згадує жінка.
Родина Нєбатових. Фото: Борис Корпусенко
Згодом родині пощастило виїхати у Вінницю. Утім у Гостомелі їй та чоловіку більше немає де жити. Їхній будинок перетворився на обпалену «коробку».
Тоді пані Світлані як працівниці гостомельського центру творчості рукоділля запропонували з родиною пожити в переоблаштованому готельно-ресторанному комплексі — Гостомельському житловому і освітньому хабі HubLifeUA.
Це унікальний приклад, коли власники готельно-ресторанного комплексу, що на в’їзді до Гостомелю, переоблаштували два поверхи приміщення для більш актуальних проблем — проблем війни.
З кімнат на першому поверсі, де раніше були зали ресторану, зробили класи для учнів та для позашкільних занять. На кшталт образотворчого мистецтва чи репетиторства. А на другому поверсі, де розташовувалися готельні номери, вже кілька місяців тимчасово живуть освітяни з Гостомеля, в яких частково або повністю розбомблені будинки.
Концепцію освітнього та житлового простору власники погодили із відділом освіти Гостомельської селищної ради.
Євген Медведєв керівник проєкту Гостомельського житлового і освітнього хабу HubLifeUA. Фото: Борис Корпусенко
«З серпня минулого року на постійній основі тут проживають шість родин. Серед них — вчителі, психологиня та директорка дитячого садочку. Загалом це 16 людей, із яких пʼять — їхні діти. Всі вони постраждали від війни: чийсь будинок повністю розбомбили, інші — втікали від терору російських окупантів. Люди, які втратили все, але не втратили любові до дітей і до викладання», — розповідає Євген Медведєв керівник проєкту Гостомельського житлового і освітнього хабу HubLifeUA.
80 ДІТЕЙ З ПОШКОДЖЕНОГО ЛІЦЕЮ ВЖЕ НАВЧАЄТЬСЯ В КОМПЛЕКСІ
Територія ресторану достатньо велика — тут 300 метрів квадратних. З приміщення прибрали всі меблі, посуд та техніку. Упродовж місяця зробили ремонт для майбутніх світлих класів. Зону розділили на кілька приміщень, у яких з 30 січня вже навчаються учні з 1 по 11 класи з ліцею №3 Гостомельської селищної ради.
У приміщенні колишнього ресторану зробили ремонт. Фото: Борис Корпусенко
Тепер тут вчаться діти. Фото: Євген Медведєв
На перерві дітих можуть пограти у настільний футбол. Фото: Борис Корпусенко
Через війну школа має суттєві пошкодження, відповідно дітям немає де вчитись.
«Тому відділ освіти Гостомельської селищної ради прийняв рішення навчати 80 дітей з ліцею у стінах нашого будинку. Домовленість проста — з власників приміщення, з Управління — меблі та обладнання», — говорить нам Євген.
На випадок сигналу «Повітряна тривога» дітям та педагогам є де перечекати тривогу. У будинку є великий підвал, розрахований на 200 осіб. До слова, там же розгорнули освітній хаб для позашкільних потреб. А згодом там має бути ще й комп’ютерний клас.
У будинку є великий підвал, розрахований на 200 осіб. Фото: Борис Корпусенко
Нині у підвальному приміщені працює освітній хаб. Фото: Борис Корпусенко
Фокусом діяльності хабу є підтримка освітнього процесу та соціалізації молодших школярів. На базі комплексу вже створюються гуртки та студії позашкільної освіти, що працюють на регулярній основі.
«НА ПЕРШОМУ ПОВЕРСІ ВЧУ РОБИТИ ДІТЕЙ ІГРАШКИ. НА ДРУГОМУ — ЖИВУ»
Номери в приміщенні колишнього будинку різні за площею — від 14 квадратних метрів до 41 квадратного метра. Тут тепло і затишно. Кухня для мешканців спільна. Виглядає як охайний сімейний гуртожиток.
Спільна кухня в комплексі. Фото: Борис Корпусенко
У кожному номері є своя ванна. Фото: Борис Корпусенко
За проживання мешканці платять фіксовану ціну — 1200 гривень на місяць з дорослої людини та 800 гривень — з дитини. Сюди входить проживання та оплата комунальних послуг.
«Цей будинок, без перебільшення, став нашим порятунком. За шість місяців, як тут живемо, трохи облаштувались. Дали нам обігрівач на зиму та теплі ковдри. У номері маємо два ліжка — наше та онука. Є й невеликий робочий стіл за яким він працює», — розказує пані Світлана.
Пані Світлана. Фото: Борис Корпусенко
Кімната пані Світлани та її родини. Фото: Борис Корпусенко
Онук пані Світлани в номері працює. Фото: Борис Корпусенко
Окрім того, на першому поверсі пані Світлана проводить гуртки з рукоділля. У неї є ціла кімната, заповнення іграшками, які вона зробила сама, або з маленькими учнями.
«На першому поверсі навчаю дітей робити власноруч іграшки, а на другому — живу», — усміхнено закінчує пані Світлана.
Іграшку, яку зробила пані Світлана. Фото: Борис Корпусенко
Кімната у комплексі, де пані Світлана вчить діток робити власноруч іграшки. Фото: Борис Корпусенко
Мотанки, які робить пані Світлана з дітками. Фото: Борис Корпусенко
Іграшку, яку зробила пані Світлана. Фото: Борис Корпусенко
ЯК ТА ЧИМ ДОПОМОГТИ УНІКАЛЬНОМУ ПРОЄКТУ
Оскільки проєкт є некомерційним, засновники HubLifeUA шукають партнерів та представників громадського сектору для підтримки діяльності хабу та реалізації спільних ідей.
Зокрема, власники завжди потребують дров на опалення, палива для генератора та різних інструментів для ремонту будинку.
Серед інших потреб, волонтери проєкту просять допомоги у переведенні тарифу за електроенергію. Бо зараз вони сплачують як за комерцію.
«Тому нам потрібна допомога або у переведенні тарифу на звичайний, або нам потрібна компенсація», — пояснює Євген.
На майбутнє власники хочуть реконструювати опалювальні системи, встановити на даху сонячні станції та зробити ремонт кімнат у підвальному приміщенні. Це допоможе розширити укриття та облаштувати додатковий простір для позашкільних занять.
Команда Гостомельського житлового і освітнього хабу HubLifeUA завжди відкрита для співпраці з бізнесами, волонтерами та тими, хто хоче допомогти унікальному проєкту.
Нижче ми залишаємо реквізити для фінансової допомоги та фейсбук-сторінку хабу для комунікації.
Реквізити:
Банка монобанка за посиланням або за номером картки: 5375 4112 0492 6872.
БО «БФ «Право на гідне життя»
Код ЄДРПОУ: 44 812 491
IBAN UA223 770 900 000 026 001 001 304 140
в АТ «ЄПБ»
Призначення платежу: безповоротна фінансова (благодійна) допомога на статутну діяльність.
Paypal: [email protected]
Фейсбук-сторінка за посиланням.
Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
