У Софії Київській почали оцифровувати графіті ХІ — початку ХVIII століть

Проєкт лазерного сканування, фотограмметрії та технології Трансформації зображення за допомогою відтиску керівництву та науковцям у Національному заповіднику представили професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін.

Мета проєкту — отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання.

«У подальшому інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні і Швеції», — повідомляють у Заповіднику.

На зустрічі з генеральним директором Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською, директором Національного музею історії України Федором Андрощуком, науковцями та фахівцями заповідника.

Професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін.

Україно-шведська співпраця в галузі охорони і збереження культурної спадщини триває багато років.

Даний проєкт втілюється завдяки напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська», Національного історичного музею України, Ґетеборзького університету і підтримці низки грантодавців — шведських установ.

Вони профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини.

Під час оцифрування графіті у Софії Київській.

«Наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни», — зазначила генеральний директор заповідника Неля Куковальська.

Фахівці Софії Київської з представниками швеції.

«Цей міжнародний глобальний проєкт — яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони і збереження культурної спадщини України і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові», — резюмував генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з нашими фахівцями. Оскільки процес цифрової документації достатньо трудомісткий, команда планує завершити перший етап проєкту до кінця 2024 року.

Читайте також:

«Митрополит Епіфаній освятив відновлені хрести Софії Київської».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *