У столичній галереї представили переосмислення творчості Миколи Глущенка

Галерея «Ню арт» продовжує проєкт діалогу з метром українського мистецтва Миколою Глущенка. За основу взяли його невеличкі еротичні літографії, створені та видані у Парижі 1928 року. Цей альбом став популярним, а зображених жінок порівнювали з моделями Ренуара і Сезанна.

Представити свій погляд на ці роботи запропонували чотирьом різноплановим сучасним митцям. Першою показали серію художника Володимира Колесникова, який вписав оголену натуру у квіти, зробивши цикл, присвячений 12 місяцям року.

Роботи молодого автора виконані в динамічній манері живопису. Фото: галерея Ню арт

Окремі частини зображення є абстрактними композиціями,. Фото: галерея Ню арт

У другій частині проєкту знайомлять з живописом молодого автора Ігоря Волкова-Ткачинського. Твори обох митців ілюструють відхід від звичних академічних норм, що дає змогу відкрити чисту сутність образу жіночності.

Волков-Ткачинський Ігор. Ню, 2022. Полотно, олія, акрил. 112×152 см.

Глущенко Микола. Аркуш з альбому літографій «Дванадцять ню Глущенка», 1928. Папір, литографія; 28×38 см.

«В цій серії 12 оголених, виконані в динамічній манері живопису. Оспівуючи красу жіночого тіла, я використовую натуралістичний підхід до створення простору у картині, коли на найменшому масштабі окремі частини зображення є абстрактними композиціями, які в своїй єдності, в загальній композиції, утворюють впізнаванні форми тіла, — зазначив Ігор Волков-Ткачинський. — Цей підхід до живопису дає можливість ніби подорожувати між абстрактними композиціями, через зміну фокуса уваги глядача. І водночас насолоджуватись трансформаціями і перетіканнями різних кольорових площин одну на одну, що, на мою думку, дає ще більше динамізму і життя роботі».

Глущенко Микола. Аркуш з альбому літографій «Дванадцять ню Глущенка», 1928. Папір, літографія; 28×38 см.

Волков-Ткачинський Ігор Ню, 2022. Полотно, олія, акрил; 112×152 см.

На думку митця, колір виступає як емоційний, чутливий метод вираження. Велика увага приділяється створенню текстури поверхні картини, а використання експресивних, різких мазків і колажності є характерними рисами його художньої практики.