Наприкінці 1960-х років «Слоненя» було замінено фонтаном «Лотос», який пізніше демонтували через спорудження монумента «Возз’єднання України з Росією»
Ініціатива, розміщена на вебпорталі Київської міської ради, що закликає до відновлення скульптурного фонтану «Слоненя» у Хрещатому парку столиці, здобула необхідну кількість підписів для розгляду. Про це інформує видання «Главком», посилаючись на платформу звернень Київради.
Звернення було внесено 16 червня, і станом на 3 серпня воно зібрало необхідні 6 тисяч голосів для подальшого розгляду.
«Під час масштабної, ідеологічно обґрунтованої реконструкції Хрещатого парку, за вказівкою радянського керівництва, було ліквідовано улюблений об’єкт киян та відвідувачів міста, який не відповідав «червоній» естетиці зведеного монумента «Возз’єднання України з Росією» та арки «Дружби народів». Після переосмислення призначення арки та демонтажу монумента, настав час для реставрації одного з культурних символів міста», – зазначено у тексті звернення.
Скульптурний фонтан «Слоненя» був споруджений у Хрещатому парку Києва в період з 1936 по 1939 рік. Його автором є український скульптор Сергій Фролов, для якого це була дипломна робота. У другій половині 1960-х років на місці бетонного «Слоненяти» було встановлено фонтан «Лотос», який згодом також було демонтовано під час будівництва монумента «Возз’єднання України з Росією».
Як було повідомлено раніше, 30 квітня 2024 року в Києві було демонтовано композиції, присвячені Переяславській раді, що знаходилися під Аркою Свободи українського народу (раніше відомою як Арка Дружби народів). У зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну, 26 квітня 2022 року в Києві було демонтовано радянський монумент, розташований під тоді ще «дружбою народів». Гранітну стелу з багатофігурною композицією, присвяченою Переяславській раді, планували розібрати пізніше.
Саму арку було перейменовано за рішенням Київради 14 травня 2022 року. Відтепер вона офіційно носить назву Арка Свободи українського народу. Тоді ж міські депутати затвердили перелік понад 40 пам’ятників і пам’ятних знаків, які підлягали вилученню з вулиць і будівель столиці та передачі до музею тоталітаризму.