Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй завершила роботу, і тепер світ звертає свій погляд на Кьонджу, де відбудеться зустріч Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
Ця зустріч може виявитися навіть грандіознішою, ніж у Нью-Йорку. Саміт, який відбудеться 31 жовтня – 1 листопада, стане історичним: це перший спільний візит лідерів США та Китаю до Південної Кореї за 13 років, перший саміт США та Китаю на корейській землі та перший саміт між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном з 2019 року.
В епоху, коли міжнародний порядок перекроюється за зразком нової холодної війни, зустріч цих двох світових титанів привернула увагу світу до Кореї.
Широко ширяться чутки про те, що може відбутися драматична реприза «сюрпризу Пханмунджом» 2019 року, коли лідери США та Північної Кореї стояли разом на кордоні. Якщо це станеться, саміт АТЕС у Кьонджу буде не просто дипломатичною зустріччю; він стане барометром важливих подій у світовій політиці.
Для Кореї справжня увага приділяється не грандіозності заходу, а тому, чи зможе вона продемонструвати власну стратегічну волю у вирі воєнних дій великих держав. Окрім саміту США-Китай, Сеул має насичений графік: саміт Корея-Китай, другий саміт Корея-США та перша зустріч з новим прем'єр-міністром Японії.
Кожен з них вимагає ретельної підготовки, не символічних жестів, як-от оголошення «тижня прибирання», а конкретних стратегій з реальними наслідками.
Саміт США-Китай: обмежений пріоритет
Безсумнівно, світ зосередиться на саміті США та Китаю. Однак для Кореї його значення обмеженіше. Найбільш бажаний результат з точки зору Сеула – прогрес у денуклеаризації Північної Кореї – видається малоймовірним.
Постава голови Сі Цзіньпіна, яку він підкреслив, стоячи пліч-о-пліч з Кім Чен Ином на нещодавніх святкуваннях Дня Перемоги в Китаї, свідчить про незначну схильність до поступок. Будь-які очікування щодо пом'якшення позиції Пекіна під час переговорів з Вашингтоном радше мають бажане, ніж реалістичне розуміння.
Набагато важливішим для Сеула є саміт Корея-Китай, особливо якщо візит Сі буде підвищено до статусу державного візиту – першого з 2014 року. Символічно, що це сигналізуватиме про відновлення відносин, які охолонули за часів адміністрації Юн Сок Йоля.
Але для президента Лі Дже Мен це буде делікатне завдання. З моменту вступу на посаду він зміцнив тристоронні відносини між США, Японією та Кореєю та неодноразово заявляв, що ера «безпеки з Америкою, економіки з Китаєм» закінчилася.
Тим часом Пекін продемонстрував свою солідарність з Північною Кореєю та Росією, кинувши виклик Заходу. Навіть коли Лі заявив журналу Time, що Сеул повинен «обережно керувати відносинами з Китаєм, щоб не провокувати», зміцнення справжньої стратегічної співпраці з Пекіном залишається важким завданням.
Корея-Китай та Корея-США: приблизні плани
Якщо переговори між Кореєю та Китаєм просунуться до суті, кількість невирішених суперечок буде значною. Той факт, що два сусіди не проводили саміту лідерів понад десять років, говорить сам за себе.
Якщо вони зустрінуться, діалог має бути відвертим, гідним та базуватися на взаємності. Корея — не підлегла, а суверенна держава. Саміт має продемонструвати зрілу дипломатію, в якій поступки та здобутки збалансовані впевненістю.
Другий саміт Корея-США має не менший масштаб. Поточні переговори щодо тарифів залишаються невирішеними, породжуючи чутки та невизначеність. Затримки вже призвели до спотворень. У деяких секторах корейські тарифи зараз перевищують японські, що ставить корейські фірми у невигідне становище. Сеул повинен використати цей саміт, щоб рішуче прояснити ситуацію, гарантуючи, що корейці відчують, що до них ставляться як до справжніх союзників, а не як до другорядних.
Розподіл доходів від запропонованих Кореєю інвестицій у США у розмірі 350 мільярдів доларів також залишається невирішеним. Лі пообіцяв, що попередні зобов'язання між двома лідерами залишаться незмінними, але зростаючі внутрішні заклики до перегляду угод звужують його політичний простір. Без чіткого прогресу на цьому саміті він може опинитися загнаним у кут, змушеним знову відкрити угоду.
Ще одним нагальним питанням є візи. Наслідки трудового конфлікту в Джорджії виявили суттєві недоліки системи для корейських фахівців. Хоча Вашингтон висував ідею спеціальної візової програми, нічого не було реалізовано. Тим часом стрімке зростання візових зборів залишило корейські фірми безнадійними. На саміті Лі зіткнеться з неминучим тиском, щоб забезпечити відчутну допомогу.
Японія та непередбачувана Північ
Наступного місяця також очікується саміт з Японією. Оскільки Токіо перебуває в розпалі зміни керівництва, ключове питання полягає в тому, чи зможе двостороння структура, яку Лі та тодішній прем'єр-міністр Шіґеру Ішіба ретельно побудували, бути збереженою за нового лідера. АТЕС запропонує перші підказки.
Але все це затьмарює можливість – все ще спекулятивна, але дедалі правдоподібніша – ще одного несподіваного саміту США та Північної Кореї. Кім Чен Ин у зверненні до Верховних народних зборів 21 вересня заявив, що готовий вести переговори з Вашингтоном за умови визнання його ядерною державою.
Трамп давно хвалиться підтримкою «добрих стосунків» з Кімом. Вражає те, що у своїй нещодавній 56-хвилинній промові в ООН Трамп жодного разу не вимовив слова «Північна Корея» – разюче відхилення від його першого терміну, коли в 3 з 4 таких виступів на нього було зроблено великий акцент. Експерти інтерпретують мовчання як навмисний крок, спрямований на те, щоб не провокувати Пхеньян, залишаючи двері прочиненими для переговорів.
Якщо така зустріч відбудеться, Сеул не може дозволити собі бути лише спостерігачем. Мета має бути чіткою: діалог не заради нього самого, а заради єдиної мети – миру та остаточного возз'єднання – на основі денуклеаризації. Корея повинна тиснути на Вашингтон, щоб той відхилив будь-яке врегулювання, яке закріплює кампанію Пхеньяна щодо “двох держав” щодо постійного розділення.
Кім може спробувати використати свої зв'язки з Москвою та Пекіном, підкріплені відправкою військ на війну Росії в Україні та участю в параді Перемоги в Китаї, щоб спонукати Трампа легітимізувати ядерний статус Північної Кореї. Вашингтон повинен чинити опір. Натомість він повинен підтримувати бачення мирного об'єднання, підтверджене на тристоронньому саміті з Кореєю та Японією у листопаді 2024 року.
Завершення «мосту»
Якщо Лі вдасться керувати цими зближеними самітами – збалансувати Китай, закріпити зобов'язання Вашингтона, стабілізувати відносини з Токіо та сформувати будь-яку потенційну зустріч між США та Північною Кореєю – тоді його часто згадувана доктрина «мосту» може нарешті набути форми.
Міст будується не на видовищі, а на міцному фундаменті. Цей саміт АТЕС стане перевіркою того, чи зможе Корея закласти цей фундамент не лише для себе, а й для миру та порядку в Північно-Східній Азії.
Носок Чой — колишній головний редактор газети «Кьонхянг Шінмун» та колишній паризький кореспондент. Наразі він обіймає посаду президента Асоціації випускників «Кьонхянг Шінмун», президента Корейського форуму медіа та культури та генерального директора каналу YouTube One World TV.
Sourse: www.upi.com
