«Тексти Святого Письма не слід сприймати буквально. У кожному виразі, в кожному слові, яке міститься в біблійних текстах, закладено потаємний зміст. І завдання людини полягає в тому, щоб дешифрувати та розмірковувати над захованими загадками біблійних текстів. Лише так можливо осягнути справжнє значення Святого Письма і нашого існування», — таку думку ще у XVIII столітті озвучив шведський науковець Еммануїл Сведенборг.
Енциклопедичність знань цієї особистості дивує. Еммануїл Сведенборг був знавцем у багатьох науках. Він видавав свої роботи з широкого спектру галузей — від металургії до біології. У своїх працях науковець прагнув роз’яснити виникнення Всесвіту, структуру всього існуючого і задовго до відкриття атома доводив, що наш світ складається з найдрібніших часточок.
Коли вченому виповнилося 56 років, його відвідало видіння. З того дня, за словами Еммануїла Сведенборга, з ним розпочав розмову Творець. Він начебто обрав науковця, щоб через нього донести до людей потаємний зміст Святого Письма, а також те, що очікує людину після кончини, і як улаштований духовний світ.
Він створив близько 30 томів, у яких детально змальовував структуру духовного світу, інтерпретував прихований сенс Біблії та розповідав про свої розмови з ангелами та духами.
Епізод, який приніс популярність
— Я почав отримувати звістки з квітня 1744 року. З того часу світ духів відкрився мені з повною чіткістю. Я вирішив покинути будь-які дослідження про земні науки та присвятив свої роботи духовним питанням, — такий запис у щоденнику про вирішальний момент у своєму житті залишив Еммануїл Сведенборг.
Зі слів науковця, звістки він отримував не тільки від Творця. У Сведенборга виникла здатність спілкуватися і з жителями іншого світу. Завдяки цьому він завоював славу провісника.
Перший випадок передбачення трапився зі Сведенборгом у гостях в одного комерсанта. Під час трапези науковець раптом підвівся з-за столу й вийшов у сад. Повернувся він вкрай схвильованим. Сведенборг сповістив гостям, що у Стокгольмі виникла велика пожежа. Це повідомлення стривожило присутніх, оскільки дехто з них володів нерухомістю у Стокгольмі — там же знаходився і власний дім самого науковця.
Проте гості сумнівалися, чи варто хвилюватися й вірити заявам Еммануїла Сведенборга. Тим, хто сидів за столом, було важко повірити, що один із гостей раптово зміг побачити події, які відбуваються за чотириста кілометрів. Однак Сведенборг невдовзі заявив, що пожежу ліквідували. Вона зупинилася неподалік від будинку вченого.
Згодом гості одержали підтвердження цієї події. З повідомленням про неї до них прибули посланці зі Стокгольма. Саме цей випадок приніс Сведенборгу популярність. З того часу до науковця почали звертатися різні люди, прохаючи його допомогти вирішити ту чи іншу проблему за допомогою контакту з жителями іншого світу.
Одного разу до науковця звернулася вдова — мадам Мартевіль. Чоловік цієї жінки незадовго до своєї смерті замовив коштовний срібний сервіз. Замовлення було оплачено, проте нечесний ювелір запевняв протилежне. Мадам Мартевіль перерила весь дім у пошуках квитанції. Не знайшовши її, жінка вирішила звернутися до Сведенборга. Вчений, поговоривши з її померлим чоловіком, допоміг вдові знайти квитанцію.
Але це все земна метушня. Відвернемося від неї, щоб трохи ознайомитися з посланнями про будову іншого світу, які одержував Еммануїл Сведенборг.
Як Сведенборг описував шлях душі та потойбічний світ
Сведенборг стверджував, що біблійні тексти є колекцією алегорій, які людина здатна розшифрувати.
У природному світі (так науковець називав земне життя) душа людини "одягається" — це наше органічне тіло. Воно приховує душу, а саме по собі є мертвим. Коли тіло зношується, як одяг, душа звільняється від нього й мігрує до духовного світу. Сведенборг казав, що зношуватися може тільки тіло, але не душа, тому що перше є природною сутністю, а друге — духовною.
За словами науковця, кожен мешканець духовного світу отримує те, до чого звик у земному житті. Реальність тут розділена на безліч рівнів. Залежно від способу земного життя й інтересів душа людини прямує на той чи інший рівень. Вибір сфери, а також переміщення з одного рівня на інший, за словами Сведенборга, залежить не від примхи Творця, а від внутрішнього стану самої душі.
Еммануїл Сведенборг стверджував, що про все це можливо прочитати в Святому Письмі, якщо розшифрувати внутрішній зміст біблійних текстів. У своїх книгах науковець зупинявся на окремих висловах із Біблії й пояснював, що вони означають.
Неважко здогадатися, що чимало сучасників Сведенборга вважали його несповна розуму. Однак були й ті, хто ставився до науковця з цікавістю.
Серед них, наприклад, був філософ Іммануїл Кант. Він цікавився історіями про ясновидіння Сведенборга і навіть перевіряв їх. Однак пізніше він написав книгу «Мрії духовидця, пояснені мріями метафізика», де висміяв Сведенборга і його видіння, хоча і визнав, що не може цілком спростувати деякі факти.
А відомий богослов Джон Веслі мріяв особисто зустрітися з науковцем. Цю пропозицію він висловив у листі до Сведенборга. Проте Веслі отримав несподівану відповідь.
У листі Еммануїл Сведенборг повідомив: «Ви пишете мені, що бажаєте відвідати мене після шестимісячної подорожі. Однак дата зустрічі є дуже пізньою. Через пів року мене вже не буде серед живих. Я остаточно покину цей світ і перейду до світу духів 29 березня».
Так і сталося. Сведенборг помер у призначений день. Зі слів родини, він покинув цей світ без страху і тривоги.
Поділитися