«Веселка» презентує понад 600 оригіналів ілюстрацій українських художників
У київському видавництві «Веселка» триває виставка «АРТіФАКТИ», де представлено понад 600 оригіналів ілюстрацій від українських художників різних поколінь. Експозиція, що розгорнулася у фоє, коридорах та навіть на стелі приміщення, вже третій місяць знайомить відвідувачів з роботами, багато з яких вони пам’ятають з дитинства.
Ініціаторка виставки — Олександра Кирюшина, заступниця директора видавництва, яка раніше тимчасово його очолювала. Проєкт «Веселка. В пам’яті» має на меті зберегти та представити культурну спадщину видавництва. «АРТіФАКТИ» — це перший публічний етап цього проєкту, що отримав підтримку Українського культурного фонду.
Мистецтво та історія
Олександра Кирюшина пояснює назву виставки як багатошарове прочитання: АРТ — мистецтво, AI — символ нової цифрової епохи, ФАКТИ — люди, історії, події, що формують пам’ять. Вона додає, що всередині назви є «ТИ», бо саме людина створює мистецтво і визначає майбутнє культури.
Головна редакторка «Веселки» Ірина Бойко бачить у назві інший сенс: «Мистецтво і фактаж. Кожна книжка, кожна ілюстрація — це факт з історії українського книжкового ілюстрування. Це колосальна мистецька школа».
На афіші виставки — рука, намальована Миколою Гончаровим. Його мати, художниця Саша Прахова, тривалий час створювала ілюстрації для «Веселки», і її роботи також представлені в експозиції.
Відвідувачі трактують зображення руки по-різному: одні бачать у ній заклик захистити видавництво, інші — символ рукотворного мистецтва.
Найновіші роботи на виставці датуються 2018 роком, а найдавніша — 1940-й. Проте, Ірина Бойко не виключає, що в архіві можуть бути й старші твори.
Імена, що творять історію
Ірина Бойко підкреслює, що кожен художник, представлений на виставці, зробив вагомий внесок в історію української книжкової графіки.
Логотип видавництва, створений 1964 року академіком Олександром Губаревим, є невід’ємною частиною кожної книжки «Веселки».
Логотип Олександра Губарева
Видавництво відмовилося від ідеї оновлення логотипа, вирішивши залишити оригінальний знак Губарева, який підтримав колектив та громадськість.
«Веселка» здобула визнання за кордоном завдяки низці видань. Наприклад, ілюстрації Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ» та «Кленових листків» Василя Стефаника отримали медалі на Лейпцизькій книжковій виставці у 1982 році.
Ілюстрації Георгія Якутовича
У 1971 році ілюстрації Володимира Голозубова до пісеньки «Два півники» здобули «Золоте яблуко» на Бієнале ілюстрації в Братиславі. Видавництво нещодавно перевидало двомовні книжки з цими ілюстраціями.
Ілюстрації Володимира Голозубова
«Веселка» виховала сотні художників. Микола Пшінка, який 40 років був головним художником видавництва, активно долучався до навчання молодих митців. Він також переконав Катерину Штанко взятися за шевченківську тему, що призвело до появи її ілюстрацій до книжки «Мені тринадцятий минало».
Ілюстрації Миколи Пшінка
Ілюстрації Катерини Штанко
Подружжя Віктора Григор’єва та Кіри Полякової створило унікальні ілюстрації, де композицію та малюнок виконував Віктор, а колір — Кіра.
Ілюстрації Віктора Григор’єва і Кіри Полякової
Ірина Заруба, авторка ілюстрацій до «Казок кримських татар», вразила присутніх на презентації своєю роботою, що викликало подив у голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, який очікував, що книжку ілюстрував кримський татарин-чоловік.
Серед експонатів — ілюстрації Адель Гілевич до «Ясоччиної книжки» Наталі Забіли. Ці роботи викликають теплі спогади та бажання передати їх своїм дітям.
Виставка стала для деяких художників нагодою згадати свою молодість. Василь Перевальський відзначив, що почувався, ніби повернувся в часи своєї юності. Наталія Лопухова була вражена збереженням робіт своєї матері та її власних ілюстрацій до «Марусі Чурай» Ліни Костенко.
Ілюстрації Василя Перевальського
Відвідувачі висловлюють подяку за можливість повернутися у дитинство та запитують про можливість придбати книжки. На першому поверсі видавництва діє крамничка, де продаються видання «Веселки», «Мистецтва», «Либіді» та «АртЕка» за цінами видавців.
Зберегти спадщину
Загальна кількість робіт в архіві «Веселки» ще не підрахована, адже він не впорядкований. Оригінали зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях.
Незадовго до виставки будівля видавництва двічі постраждала від російських обстрілів. У травні 2026 року було пошкоджено офіс, а в липні — вибито близько 70% вікон. Співробітники та волонтери провели толоку, щоб прибрати наслідки руйнувань.
Ірина Бойко розповіла, що підготовка до виставки затягнулася через необхідність відновлювальних робіт, тому відбір експонатів відбувався дещо хаотично. Спочатку планували розмістити виставку лише у фоє, але згодом вона розширилася на інші приміщення, включаючи коридори та навіть стелю.
На виставці представлені роботи багатьох видатних художників, але є й прогалини. Наприклад, немає ілюстрацій Марії Примаченко, хоча «Веселка» видавала книжки з її творами. Збереглися фотографії, де керівництво видавництва спілкується з художницею.
Роботи Олександра Івахненка, лауреата Шевченківської премії, зберігаються у світових музеях. На жаль, ілюстрації Вікторії Ковальчук не вдалося доставити зі Львова через пошкодження транспортної інфраструктури.
Майбутнє архіву
Виставку, що планувалася до кінця серпня, продовжили до 14 вересня. Ірина Бойко зазначила, що є запити на її показ в областях, проте транспортування оригіналів є небезпечним.
Родини художників також хвилюються за збереження їхніх робіт. Ілюстрації Миколи Стороженка, за які художник отримав Шевченківську премію, були повернуті родині через занепокоєння щодо безпеки.
Ілюстрації Миколи Стороженка
Зазвичай, оригінали ілюстрацій поверталися до художників через кілька років після виходу книжки, але багато хто залишав їх у видавництві.
Видавництво планує убезпечити архів, але першочерговим завданням є його цифровізація. Частина ілюстрацій вже в цифровому форматі, але робота ще триває.
«Веселка» видала понад 10 тисяч назв, загальним накладом 1,1 мільярда примірників, а ілюстрували їх понад тисяча художників. Видавництво шукатиме грантову та іншу допомогу для оцифрування архіву.
Виникає питання авторських прав. З деякими художниками чи їхніми родинами втрачено зв’язок, тому відкритий доступ до архіву потребує захисту від піратства. Планується відкрити вільний доступ лише до частини робіт.
«Багато обов’язків, майже ніяких прав»
За радянських часів у «Веселці» працювало 150–160 людей, тоді як зараз — лише кілька. Видавництво не має коштів навіть на завершення розробки власного сайту.
«Знаєте, коли державне видавництво, це дуже багато обов’язків і практично ніяких прав», — зазначає Ірина Бойко. Через борги «Веселка» не може брати участь у державних закупівлях книжок.
У червні 2026 року видавництво було передано з управління Держкомтелерадіо до Міністерства освіти і науки. Наразі «Веселка» готує новий статут та іншу необхідну документацію.
Попри труднощі, видавництво продовжує працювати. Зараз у редакції перебуває восьмий том «Казкового дива» Світлани Прудник.
Крім того, готується альбом художника, планується відновлення серії «Шкільна бібліотека» та перевидання фольклорних антологій. Очікує на друк «Золота тарілочка» з ілюстраціями Радни Сахалтуєва, до яких художник незадовго до смерті додав нові.
Ілюстраціями Радни Сахалтуєва,
19 листопада у Гадячі «Веселка» вручатиме премію імені Олени Пчілки, засновану у 1991 році.
За даними порталу: chytomo.com