Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ У останній декаді червня Міністерство розвитку громад та територій отримало від київської влади оновлений та затверджений Комплексний план енергетичної стійкості Києва — стратегічний документ, що має на меті забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури в умовах війни.
Про це у коментарі Суспільному повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук.
"Він суттєво відрізняється від того, що ми отримали у березні. Це вже реально схоже на перелік заходів, які планується виконати. Однак наразі це лише декларація того, що планує зробити міська влада по різних напрямках", — зазначив посадовець.
Водночас, за його словами, по більшості запропонованих заходів уряд не отримав від Києва чіткого графіка, переліку обладнання, фінансової потреби та відповідальних за реалізацію.
"Є офіційний лист-запит, ми його очікуємо, будемо працювати з містом Києвом саме в цьому напрямку", — наголосив Костянтин Ковальчук.
Він розповів, що держава вже виділила Києву 4 мільярди гривень на конкретні заходи плану енергостійкості. Йдеться про розвиток розділеного теплопостачання, захист критичної інфраструктури.
"Потрібна була допомога державних органів. Погодилось Агентство відновленняДержавне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення і розвитку інфраструктури. взяти на себе відповідальність за реалізацію як захисту об’єктів критичної інфраструктури в достатньо великій кількості, порівняно з містом Києвом — другого рівня захисту, так і безпосередньо впровадження розподіленої теплової генерації в зоні однієї з Київських ТЕЦ", — сказав урядовець.
Він додав, що окрім 4 мільярдів гривень, Київ отримає ще близько 6 мільярдів на реалізацію Плану енергостійкості. За це проголосували народні депутати 10 червня, коли вносили зміни до державного бюджету.
"Ми як держава готові сприяти максимально швидким та ефективним рішенням. Для цього нам потрібне звернення та чітке розуміння: номенклатура, обладнання, перелік робіт, графіки робіт та відповідальні. Тобто, щоб розуміти, що це дійсно конкретний проєкт, конкретний захід з чіткими таймінгами і відповідним запитом на фінансування, чого наразі ми не отримали. Всі запити, що були зроблені уряду, профінансовані", — сказав Костянтин Ковальчук.
Що кажуть у КМДА
Першого липня у Київській міськдержадміністрації повідомили, що надіслали до Кабміну, Ради національної безпеки і оборони та Офісу президента конкретні пропозиції, необхідні для своєчасної реалізації Плану енергостійкості Києва та підготовки до опалювального сезону. Київ закликав центральну владу забезпечити фінансування ключових проєктів енергостійкості та спростити процедуру закупівель.
У червні, з урахуванням урядових рішень та необхідності пріоритезувати найважливіші заходи на 2026 рік, до документа внесли відповідні зміни, зазначили у КМДА.
У КМДА нагадали, що домовилися фінансувати реалізацію Плану навпіл: 50% з державного бюджету, 50% – з міського. КМДА стверджує, що свою частку зобов’язань вже почала виконувати, а в частині фінансування держави замовники та обсяги досі не визначені.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, це ускладнює реалізацію одного з ключових напрямів Комплексного плану стійкості територіальної громади Києва – створення резервної системи теплопостачання шляхом будівництва нових та модернізації наявних джерел теплової енергії.
"На основі досягнутих домовленостей Київ вже реалізує масштабні проєкти з відновлення пошкоджених об’єктів та посилення енергостійкості столиці. Зокрема, йдеться про реалізацію загальнодержавних стратегічних проєктів: інженерно-технічний захист, когенерація, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд грн, що перевищує половину вартості всього Комплексного плану", — сказав посадовець.
Водночас фінансування з держбюджету наразі передбачене лише частково – для інженерно-технічного захисту та розподіленої теплової генерації. І місто досі не отримало визначених напрямів та обсягів державного фінансування, кажуть у КМДА.
Що відомо про План енергетичної стійкості Києва
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко, своєю чергою, зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні РНБО, потребує участі та допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали до Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому ухвалять проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради ухвалили з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. У плані передбачається захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв 25 березня заявив, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, серед пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.