Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано за допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано за допомогою ШІ Київ переглянув свій План стійкості, скоригувавши перелік та пріоритетність дій. Внаслідок цього його загальна вартість зменшена з 67 до 37 мільярдів гривень.
Про це 10 серпня на брифінгу повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, первинний план було підготовлено в березні. Після його представлення на засіданні РНБО місто розпочало впровадження запланованих заходів, проте згодом переглянуло їх, враховуючи реальні фінансові можливості міського та державного бюджетів.
Частину проєктів, запланованих до реалізації у 2027-2028 роках, виключили з поточної версії плану. Також місто визначило пріоритетні заходи, які мають бути виконані до 2026 року.
«Концептуально план жодним чином не змінився. Триває робота за чотирма ключовими загальнодержавними напрямками», — зазначив Пантелеєв.
Серед основних напрямків — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, забезпечення резервного живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації та формування резервних систем теплопостачання.
Окремо до плану включено проєкти, що стосуються специфіки Києва. Зокрема, це відновлення об’єктів критичної інфраструктури, постраждалих від російських обстрілів, а також підготовка закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.
Обсяг наявних коштів
Пантелеєв повідомив, що місто залучає для виконання плану кошти від міжнародних фінансових інституцій та державних банків. За його даними, вже мобілізовано близько 5 мільярдів гривень кредитних ресурсів.
Одним із джерел фінансування став кредит від Ощадбанку на суму 2,5 мільярда гривень. Ці кошти вже спрямовано до бюджету розвитку Києва для реалізації Плану стійкості. Кредитний договір діятиме до 31 грудня 2028 року.
Загалом місто акумулювало понад 10 мільярдів гривень для реалізації заходів Плану стійкості. Приблизно таку ж суму, за словами Пантелеєва, виділила держава.
Виконані роботи
Як зазначив Пантелеєв, готовність заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а показник відновлення пошкодженої інфраструктури становить понад 65%.
Крім того, у Києві вже збудовано близько 65 МВт потужностей когенерації та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
До кінця 2026 року місто має намір збільшити потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де передбачено встановлення когенераційних установок, вже доставлено, тривають монтажні та налагоджувальні роботи.
Окремим напрямком є створення резервної системи теплопостачання. Київ планує розгорнути приблизно 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це включає модульні та окремі котельні, а також модернізацію існуючих джерел тепла.
За словами Пантелеєва, резервні джерела електроенергії та когенерація в першу чергу призначені для забезпечення критичної інфраструктури. Оскільки зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, повна заміна міського споживання альтернативною генерацією наразі є неможливою.
Інформація про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий тиждень для доопрацювання плану. 10 березня Київрада, з другої спроби, ухвалила план енергостійкості столиці.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет плану становив 61,6 мільярда гривень.
План складається з трьох компонентів. Перший охоплює критично важливі заходи, які місто може реалізувати самостійно. Серед них — відновлення та захист об’єктів генерації, пошкоджених обстрілами, забезпечення резервного живлення систем тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, розвиток когенерації та сонячної генерації.
Другий компонент передбачає додаткові заходи, які місто зможе здійснити після визначення джерел фінансування. Третій включає проєкти, що потребують внесення змін до законодавства та залучення ресурсів центральної влади. Це, зокрема, стосується резервного живлення теплопостачання, підвищення стійкості електромережі, децентралізації опалення, ремонту та фізичного захисту ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Також план передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та впровадження понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.
25 березня КМДА повідомила, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже втілює заходи плану. Пріоритетними напрямками є відновлення енергетичних об’єктів після російських атак, розширення когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.