Понад 65% енергетичних об’єктів столиці, що постраждали від обстрілів, були відновлені. До початку опалювального сезону планується завершити всі роботи з відновлення.
Цю інформацію надав міський голова Віталій Кличко, який 5 серпня доповідав на засіданні Ради національної безпеки і оборони про хід виконання заходів з енергетичної стійкості.
За його словами, всі об’єкти критичної інфраструктури отримають інженерно-технічний захист II рівня, що є необхідним для захисту від подальших атак. Це передбачає посилення захисних споруд, створення бар’єрів навколо ключових вузлів та впровадження додаткового резервування систем. Загальна вартість забезпечення такого рівня захисту складає 6,6 мільярда гривень.
«Місто самостійно здійснює роботи на 16 об’єктах. Середній показник виконання становить 66%. Агентство відновлення працює над 26 об’єктами», — зазначив Кличко.
Крім того, міський голова повідомив, що на ремонт електрообладнання в житлових будинках містом було виділено 800 мільйонів гривень. Водночас ДТЕК проводить модернізацію зовнішніх електромереж та посилення підстанцій на 120 об’єктах.
У рамках реалізації плану енергостійкості в Києві також буде розширено парк мобільних котелень та генераторів, як за рахунок міського, так і державного бюджетів.
«За дорученням уряду столиці вже передаються 12 котелень та 10 потужних генераторів. Ми збільшуємо кількість пунктів обігріву, розроблено окремий план дій міських служб для підтримки маломобільних верств населення Києва. Дуже важливим є також зміцнення опорних лікарень. Їх у місті 21. А також соціальних закладів, які працюватимуть безперебійно навіть у найскладніші періоди, забезпечуючи мешканців життєво необхідними послугами», — поінформував Віталій Кличко.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що провів засідання РНБО щодо виконання планів стійкості областей та громад. За його словами, деякі міста та регіони відстають від графіку, і відповідальні особи мусять це виправити.
Президент визначив три головні пріоритети перед зимовим періодом: захист критичної інфраструктури, забезпечення населення укриттями та бомбосховищами, а також посилення протиповітряної оборони.
Інформація про План енергетичної стійкості Києва
3 березня 2026 року Президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому були затверджені плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, за винятком Києва. Як зазначив Зеленський, столиці було надано додатковий тиждень для оновлення та забезпечення захистом плану підготовки до майбутнього опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко, у свою чергу, наголосив, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує залучення та підтримки з боку держави. Пропозиції до плану були своєчасно подані Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучалися фахівці енергетичної галузі.
5 березня Президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Граничний термін — вівторок, 10 березня. Водночас міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому буде прийнято проєкт плану стійкості, відбудеться 9 березня.
План енергостійкості був ухвалений депутатами Київради з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. План передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також він включає встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для забезпечення тепло- та водопостачання, водовідведення та інших об’єктів до кінця року.
20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це був останній регіон, чий план підготовки до зими затвердила РНБО, повідомила тодішня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв 25 березня заявив, що Київ розпочав підготовчі роботи до наступного опалювального сезону та вже впроваджує план заходів з енергостійкості, на який було передбачено понад 10 мільярдів гривень. За його словами, серед пріоритетних завдань — відновлення енергетичних об’єктів після російських атак, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.