Ощадбанк виділив Києву позику обсягом 2,5 млрд грн. Отримані кошти вже були направлені до бюджету столиці для забезпечення виконання Плану стійкості міста.
Цю інформацію підтвердили у прес-службі Ощадбанку.
Заплановано, що фінансування буде використано для підготовки міста до можливих збоїв у функціонуванні електро- та тепломереж протягом опалювального сезону 2026/2027 років. Термін дії кредитної угоди триватиме до завершення 2028 року.
Представники Ощадбанку наголосили на своїй готовності підтримувати міста у впровадженні проєктів, що стосуються критичної інфраструктури та підвищення стійкості енергосистем. Сергій Черніков, заступник голови правління банку, відзначив значущість цього фінансування для зміцнення енергетичної безпеки Києва напередодні зимового періоду.
Загалом, Київ вже залучив кредитні ресурси на суму приблизно 5 млрд грн для реалізації Плану стійкості.
Деталі щодо Плану енергостійкості Києва
3 березня 2026 року, Рада національної безпеки і оборони (РНБО) затвердила плани стійкості для всіх регіонів та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий час для доопрацювання документації. Згодом, 10 березня, Київська міська рада, після другої спроби, ухвалила план енергостійкості.
10 березня місто представило розширений план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні було здійснено перегляд плану, під час якого вилучили частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначили пріоритетні завдання на 2026 рік. Внаслідок цих коригувань загальна вартість плану була зменшена з 67 до 37 млрд грн.
Концептуальна основа плану залишилася незмінною. Ключові напрямки включають технічний захист об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення резервного енергопостачання систем водо- та теплозабезпечення, розвиток когенераційних технологій та створення запасних систем теплопостачання. Крім того, передбачено відновлення пошкодженої внаслідок російських обстрілів інфраструктури та підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.
План передбачає три категорії заходів: найважливіші, які місто може реалізувати власними ресурсами; додаткові, для яких необхідно знайти джерела фінансування; та проєкти, що потребують законодавчих змін та залучення ресурсів від центральної влади.
Для втілення плану Київ мобілізував понад 10 млрд грн, ще близько такої ж суми, за словами Пантелеєва, було виділено державою. Приблизно 5 млрд грн місто отримало у вигляді кредитних коштів, серед яких 2,5 млрд грн – це кредитна лінія від Ощадбанку.
Згідно з даними КМДА, ступінь готовності заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури – 65%. У Києві вже введено в експлуатацію близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує збільшити потужність когенерації до 200 МВт.
Київ також має намір створити близько 1600 МВт потужностей розподіленої теплової генерації, використовуючи модульні та індивідуальні котельні, а також модернізуючи існуючі теплові джерела. Резервні джерела електроенергії та когенерація мають насамперед забезпечувати потреби критичної інфраструктури. Повністю покрити зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, за їх допомогою наразі неможливо.