21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Цьогорічна кампанія до Дня Гідності та Свободи проходить під гаслом «Заряджені гідністю та жагою свободи», акцентуючи на нашій рішучості перемагати.
«Це перший ювілей, 10-річчя Революції Гідності. У нещодавньому соціологічному дослідженні 52% опитаних українців відповіли, що вона змінила їх життя, — зазначив в.о. голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. — Для Українського інституту національної пам’яті це одна з найважливіших подій сучасної української історії, яка утвердила нашу країну як європейську державу. Українці продемонстрували, що здатні відстоювати власну гідність і вибір».
Він зауважив, що ювілей відзначаємо в умовах повномасштабного вторгнення, через що існує менше можливостей для колективних вшанувань і зібрань.
Володимир Тиліщак та Ігор Пошивайло. Фото авторки
«Цьогорічний ювілей дуже особливий. Насамперед 10 років — вже досить солідна історична дистанція, коли ми можемо об’єктивно усвідомити, що відбулося з Україною, світом і кожним з нас, — звернув увагу генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. — З іншого боку, Революція Гідності та російсько-українська війна є єдиним процесом, продовженням боротьби українців за свою історичну пам’ять, культурну ідентичність і майбутнє. Багато учасників Революції Гідності вже не з нами, вони загинули за Україну. І тому річниця особливо важлива — це і вшанування пам’яті, і обговорення результатів.
Аналізуючи події, ми розуміємо, що тодішня перемога Майдану продемонструвала об’єднання українського суспільства, вибір демократичного устрою і цивілізаційної держави, завершення пострадянського існування та активізувала процеси декомунізації та деколонізації. Це стало екзистенційним викликом для режиму путіна. І війна є помстою за Майдан, за вибір українців, їхні солідарність, єднання, самопожертву і готовність захищати європейські цінності та свободу. Ми намагалися зробити цьогорічне відзначення практичним і неформальним, що допоможе усвідомити події та їх наслідки».
Ігор Пошивайло зазначив «Вечірньому Києву», що за ці 10 років сприйняття Революції Гідності змінилося. Спочатку ці події сприймали емоційно, суб’єктивно, у кожного був свій особистий власний досвід. В наступні кілька років багато активних учасників розчарувалися, бо не всі завдання, які ставив Майдан були виконані, або у швидкості цих реформ. Мали відчуття незавершеності. Однак цей досвід — громадські ініціативи, волонтерський рух — допоміг протистояти загарбникам та готував до повномасштабного вторгнення.
«Ці 10 років показали резистентність українського суспільства, досвід Майдану проявляється щодня. Це солідарність, горизонтальна самоорганізація, взаємодопомога», — вважає він.
Ростислав Карандеєв та Володимир Тиліщак. Фото авторки
Як відзначив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, саме Євромайдан був поштовхом для держави й водночас індикатором змін у суспільстві, стартом входження до європейської спільноти.
«Бажання ввійти до Євросоюзу — це було не бажання держави, а бажання суспільств, в першу чергу тієї активної його частини, яка усвідомлює, що таке європейські цінності, наскільки вони важливі для України та нашого подальшого розвитку». І сьогодні вже бачимо прогрес, Україна виконує рекомендації європейських партнерів», — зауважив він.
ПРОГРАМА ВІДЗНАЧЕННЯ
Частиною програми заходів є нещодавно презентований проєкт «Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану». У міському просторі встановлені десять інформаційних стендів, а в доповненій реальності охочі мають змогу побачити найвідоміші об’єкти Революції Гідності. Серед них — барикади, елементи наметового містечка, конструкція «Йолки».
Із 15 листопада 2023 року по 15 вересня 2024 року триватиме конкурс наукових студентських робіт на честь Сергія Кемського — Героя Небесної сотні.
21 листопада з 10:00 до 11:00 — на алеї Героїв Небесної сотні у Києві відбудеться вшанування пам’яті загиблих, молитва за Україну та борців за її незалежність, покладання квітів.
Програма відзначення. Фото авторки
21-26 листопада з 11:00 до 19:00 у Національному центрі «Український дім» триватиме «Майдан-форум». Впродовж 6 днів діятимуть: виставка «Майдан: народження мрії. Перший бій», відкритий інтерактивний майданчик, локація з відеохронікою Майдану, кінозала, дискусійний майданчик.
Теми панельних дискусій дискусійного майданчика «Майдан-форум»: «Еволюція революцій», «Як розповідати світові про Майдан?», «Механізм і правила протесту на досвіді Євромайдану», “ Культурна революція на Майдані», «Меморіалізація та музеєфікація Майдану», «Встановлення справедливості та правосуддя».
У рамках форуму 21 листопада об 18:30 відбудеться показ фільму «Євромайдан SOS». 23 листопада об 18:00 — показ фільму «Крим SOS».
20-21 листопада в інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану пройде науковий форум «Революція гідності. На шляху до історії». Фокус –тема цьогорічного форуму: Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі.
Всіх українців закликають долучитися до флешмобу #Бути_Гідним, пов’язавши євромайданівську стрічку з прапорами України та ЄС, та поділитися фотографіями, спогадами й роздумами про Євромайдан під цим тегом у соцмережах.
ЩО З МЕМОРІАЛОМ
Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні на алеї Героїв Небесної сотні заблоковано через арешт.
Володимир Тиліщак та Ігор Пошивайло. Фото авторки
«Причиною є незавершеність слідчих дій та розслідувань, — пояснив Ігор Пошивайло. — Адвокати та представники прокуратури зазначали, що цю територію не можна змінювати, принаймні до перших судових вироків. І ми чекаємо, що буде прийняте якесь рішення. Ініціатором спорудження Меморіалу є Кабінет Міністрів України. Ми неодноразово зверталися, щодо ухвалення рішення про будівництво меморіалу, відмови, його модифікації».
За словами Ігоря Пошивайла, до повномасштабного вторгнення готовність до будівництва Меморіалу складала 80%. Це готова проєктна документація, навіть закуплені матеріали, дерева.
«Створення меморіального простору важливе. Звісно, через воєнний стан споруджувати меморіал, який буде під загрозою російських ракет, недоцільно. Однак надалі цей простір не може існувати в теперішньому вигляді», — підкреслив Ігор Пошивайло.
До теми:
- У Києві «оживили» десять визначних місць Революції Гідності. Завдяки технологіям кияни зможуть зануритися в атмосферу Майдану десятирічної давності.
- До річниці Революції Гідності у столиці пройдуть тематичні екскурсії. Охочих запрошують дізнатися більше про перебіг подій Майдану, ініціативи протестувальників і Героїв Небесної Сотні.
- Розстріли на Майдані: у Києві суд оголосив вироки. Слідство у справі розстрілу на Інститутській тривало 9 років.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua