В головному храмі легендарного столичного монастиря триває виставка, що репрезентує розвиток архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври від середини XVII до початку XX століть.
В експозиції представлені рідкісні картографічні джерела, частина з яких представлені вперше.
Макет Успенського собору відновленого у роки Незалежності України. Фото: Тетяна Асадчева
«Завдяки цим унікальним документам, ми маємо можливість побачити загальну картину його розбудови, формування різних церковних інституцій, а також об’єктів релігійного та військового значення», — розповідають експерти з Національного заповідника Києво-Печерська лавра.
За свідченням дослідників історії монастиря, перше відоме схематичне зображення лаврських споруд з’явилося у подорожніх записках німецького мандрівника Мартіна Груневега, який проживаючи у Львові, разом з торговим караваном відвідав Київ у 1585-1586 роках.
В експозиції представлені унікальні документи та креслення з історії монастиря. Фото: Тетяна Асадчева
У 1638 році у книзі лаврського ченця Афанасія Кальнофойського «Тератургіма» були надруковані плани Києво-печерського монастиря та лаврських печер, які вважаються найдавнішими. Тут лаврські пам’ятки прописані більш детально, проте за відсутності будь-яких пропорцій лише умовно можуть слугувати документальним джерелом.
Також на виставці можна побачити макети Великої Печерської церкви — Успенського собору XI та XVIII століть, а також плани-макети Ближніх і Дальніх печер Києво-Печерської лаври.
План монастиря у 1785 році. Фото: Тетяна Асадчева
Слід зазначити, що впродовж декількох століть Києво-Печерська лавра була одним з найбільших землевласників та важливих гравців в економіці держави. Значні кошти та фінансове становище дозволяли монастирю інвестувати кошти в культурно-освітній розвиток, у монументальне будівництво по всій території України.
Передмістя та значна частина Києва, зокрема територія таких районів як Біличі, Святошине, Жуляни, Старі та Нові Безрадичі, Лісники, Пирогів, Голосіїв, Звіринець, Пуща-Водиця і Конча-Заспа, Боярка і Бровари, Стара Дарниця — все вважалося власністю Лаври.
«Лавра мала у Києві подвір’я із церквою на Подолі, кілька водних млинів на річці Либідь і Сирець, заміські дачі та готелі. Про економічний розквіт Лаври говорить той факт, що монастир мав три міста, зокрема Васильків, сім містечок і майже дві сотні сіл. А також дві паперові фабрики, сім цегелень, два кінні заводи, свічкарню, друкарню і цим перелік активів не обмежується», — зауважують куратори експозиції.
Келії Ближніх печер у проєкті А.Меленського. Фото: Тетяна Асадчева
Споруди монастиря у красленнямх Андрія Меленського. Фото: Тетяна Асадчева
Тож відвідувачі виставки мають унікальну змогу побачити плани та креслення деяких географічно віддалених від Києва місцин, пов’язаних з історією Києво-Печерської лаври як її колишніх володінь та приписних монастирів.
За свідченням експертів заповідника, переважну більшість планів монастиря виконали військові креслярі, оскільки з часу розбудови Печерської фортеці посилилася залежність монастиря від нагляду та розпоряджень військового відомства, зокрема й фортечно-інженерного командування.
Плани та історичні відомості про Лаврські печери. Фото: Тетяна Асадчева
Також в експозиції представлені проєкти та плани будівель монастиря, створені відомими київськими зодчими, зокрема Андрієм Меленським, Володимиром Ніколаєвим та Євгеном Єрмаковим, що свого часу відіграли значну роль у розбудові монастиря та його святинь.
Експозиція триватиме до наступного року. Фото: НЗ «Києво-Печерська Лавра»
Нагадаємо, що Києво-Печерський монастир заснували у 1051 році ченці Антоній та Феодосій.
У 1073 році було закладено фундамент головної святині монастиря — Успенського собору, будівництво якого було завершене у кінці 80-х років XI століття.
Унікальна сакральна пам’ятка була знищена 3 листопада 1941 року та була відбудована у 2000-х роках.
Коли: щоденно з 9-00 до 17-00, без перерви.
Де: вулиця Лаврська, 15.
Квитки у Касах заповідника. Вхід для військовослужбовців ЗСУ — безплатний.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
