У «Примарній поезії» київські пам’ятники на центральних площах і пагорбах Дніпра перетворяться на контекстуальні інсталяції. Зсередини вони підсвічуватимуться спеціальними приладами, які створюватимуть пульсуючі візуальні ефекти, а навколо лунатимуть голоси 11 українських поетів, що зачитали власні вірші.
«Цей аудіовізуальний проєкт знову дасть змогу захованим у риштування пам’ятникам стати активними учасниками міського життя, — розповідають організатори, команда don’t Take Fake. — Застосовуючи сучасні технології, світло і звук, ми хочемо нагадати про важливість збереження історії та культури, підкресливши, що мистецтво чинить опір у часи війни та зберігає пам’ять свого народу».
«Примарна поезія» — наступний етап виставки, що працювала в тимчасовому культурному просторі «Модуль тимчасовості» (МОТ).
Першу концепцію Пабло Вальбуена презентував у межах виставки МОТ, де показав відеосимуляцію на основі панорамного знімання ірпінського «кладовища автомобілів» — одного із символічних місць для українців. Спалахи світла рухалися в ритмі голосу поетеси Люби Якимчук, яка зачитувала свій вірш «Ворона, колеса» в супроводі контрабасиста Марка Токара. Два інших концепти використовували зображення харківської школи № 134 та однієї з пошкоджених житлових будівель Києва.
Київські пам’ятники перетворяться на контекстуальні інсталяції. Фото надане організаторами
Основою нового проєкту стануть історичні монументи, заховані в риштування від уламків. З одного боку, конструкції призначені для безпеки пам’ятників і культурних символів, які вони презентують. Але водночас вони ховають їх від очей публіки, ніби величезні домовини.
Участь в проєкті беруть 11 поетів, що записали 40 власних віршів. Серед них — Остап Сливинський, Люба Якимчук, Ірина Цілик, Олена Гусейнова, Артур Дронь, Павло Коробчук, Галина Крук, Софія Ленартович, Юліана Лесняк, Катерина Міхайліцина та Марина Пономаренко.
«Голоси поетів, які переживають війну та пишуть про неї з її початку у 2014 році, мають значення для розуміння сьогодення та проєктування майбутнього, — пояснює Пабло Вальбуена. — Поети особливо чутливі до того, як ми колективно створюємо смисли. Ілля Камінський, цитуючи Збіґнєва Герберта в книжці «Слова війни», пише: «Поет — це як індикатор психіки нації. У їхніх руках мова стає інструментом культурного та життєвого опору».
Побачити перформанс можна буде 10–12 листопада в Києві з 17:00 до 23:00 на трьох локаціях: пам’ятник Володимирові Великому в парку «Володимирська гірка», пам’ятник Богданові Хмельницькому на Софійській площі та пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі.
Філігранні макети давніх церков демонструють у Києво-Печерській лаврі. Виставка «Церковна дерев’яна архітектура. Збережена спадщина» складається з двох частин: інформаційних стендів та макетів дерев’яних церков, створених викладачем сільської школи мистецтв на Львівщині Олегом Сиротюком.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
