До початку повномасштабної російсько-української війни у столиці відбулося чимало виставок, презентацій фільмів та книг. Люди осмислюють те, що сталося, шукають аналогії в історії. Водночас навіть пам’ятки архітектури є свідками багатовікової агресії наших північних сусідів.
Так, у Софійському соборі представили виставку «Російсько-українські війни XII–XXI ст.: свідчення Святої Софії». Собор Святої Софії в Києві — унікальний свідок російсько-українських воєн: від далекого XII століття до нашого часу. Тож на стендах розміщена інформація про різні епохи та війни.
«Очі Богородиці-Оранти бачили перше „24 лютого“ в історії України — пограбування Києва, яке вчинив „перший великорос“, князь Андрій Боголюбський, у 1169 році», — кажуть у заповіднику Софія Київська.
Під час відкриття виставки. Фото: 114 бригада
директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський. Фото: 114 бригада
З вітальними словами під час відкриття виставки виступили доктор історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко, директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський.
Який зауважив, що в історії України дата 24 лютого 2022 року буде однією із найважливіших у новітній історії, бо це день, коли дуже багато українців перебороли у собі малоросіян.
«Не знати, скільки ще триватиме ця війна, але війну за душі ви уже виграли», — нагадав Роберт Чижевський і побажав українцям перемоги і справедливого миру.
Під час екскурсії Софією
Фреска зі стін Софії і частина герба Костянтина Острозького
Кандидат історичних наук завідувач «Софійського музею» Ігор Нетудихаткін розповів про святих, які зі стін Собору бачили різні «24 лютого» в історії України, про князів, королів та гетьманів, які боронили землі від зайд та орд зі сходу і не тільки.
Чимало цікавих фактів свідчить, як тісно ми пов’язані з минулим. Наприклад, на фресках у Софії можна побачити знак, який був елементом геральдичного герба Костянтина Острозького. А зараз «острога» або «лицарська шпора» є емблемою 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
У лютому і березні 2022 року, коли тривала Битва за Київ багато людей в усьому світі хвилювалися за долю давньої Софії. Не дарма, бо ж історія свідчить, що окупанти зі Сходу палили Київ вогнем і мечем, а у 1918 році більшовики під командуванням Михайла Муравйова обстріляли артилерією. Тоді під обстріл потрапила і Свята Софія, але «непорушна стіна» — Оранта — вистояла.
Ігор Нетудихаткін розповів про секрети Софії
Над Орантою по колу арки грецькою мовою викладено мозаїкою напис: «Бог посередині її та не порушиться; допоможе їй Господь від ранку та до ранку». Нагадуючи про ці слова Ігор Нетудихаткін порадив прочитати оповідання Михайла Грушевського «У святої Софії», у якому переплетені власні враження Грушевського від споглядання давнього образу та історичні факти.
Важливою частиною урочистості було нагородження бійців відзнакою 114 окремої бригади ТрО ЗСУ, які разом з воїнами інших родів військ, вже 24 лютого 2022 року взяли до рук зброю і дали гідну відсіч окупантам під час битви за Київ. Нагороду з рук заступника командира бригади полковника Андрія Клопова отримали батько і син Ігор та Назарій Назарови — за знищення ворожої техніки в Дмитрівці, кулеметник Андрій Масло — за збиту у передмісті столиці крилату ракету.
Портрети цих та інших воїнів, бійців бригади розміщені на стендах, які встановили перед входом у собор. Усі вони живі та продовжують служити Україні.
Нагородження Назарія Назарова. Фото: 114 окремої бригади
Тарас Компанічеко
Портрети героїв перед входом у Софію
Справжньою окрасою вечора став виступ народного артиста України і тероборонівця Тараса Компаніченка, який виконав низку пісень — давніх кантів, які, мабуть, можна було почути перед битвами декілька століть тому, і сучасні пісні, які він писав на Майдані та минулої тривожної весни.
А також актуальну думу гетьмана Мазепи з нагадуванням: «Нуте врагов, нуте бити! Самопали набивайте, Острих шабель добувайте, А за віру хоч умріте, І вольностей бороніте! Нехай вічна буде слава, Же през шаблі маєм права!». Із таким північним сусідом ці слова, мають закарбуватися у пам’яті українців, як і слова гімну.
Виставка експонується у Софійському соборі, а, отже, відвідати її можна за вхідним квитком до Софійського собору. Музей працює щодня, окрім понеділка (вихідний) з 10:00 — 18:00 (вхід та каса до 17:30)
Ціни на квитки та інші послуги можна переглянути на сайті заповідника
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua