У «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» розпочала роботу виставка ікон з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Основу експозиції складає біографічна богородична іконографія, зображення Діви Марії в окремих сценах життєпису Христа, а також ікони, що демонструють переосмислення на національному ґрунті таких давніх візантійських іконографічних типів, як от: Одигітрія, Елеуса, Оранта, Панахранта.
Споглядання ікон додає спокою. Фото: Національний заповідник «Софія Київська»
До експозиції увійшли ікони кінця XVI — середини XX століття. Фото: Національний заповідник «Софія Київська»
Під час війни ми потребуємо духовних опор. Ікони, зокрема богородичні, за словами письменника Джорджа Вейгела, це завжди своєрідне «запрошення вийти зі світу, який має справу зі смертю, й увійти у світ воскреслого життя».
«Споглядання ікон — це утаємничена молитва, що лине з душевних глибин і творить особливу реальність Життя і Надії, якої так прагне сьогодні кожен із нас», — зазначають організатори.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — се редини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
В експозиції використані сюжети, засновані на Акафістах до Богородиці, і теми, що були запозичені із західноєвропейської художньої традиції. Особлива увага приділена Покрові Пресвятої Богородиці — унікальному іконографічному типові, що був невідомий Візантії і має виключно давньоукраїнську генезу.
Непересічними пам’ятками початку XVIІ–XVIII століття є представлені ікони з Волині. Зокрема, це такі твори: «Богородиця Одигітрія», «Богородиця Елеуса», «Благовіщення», «Розп’яття», «Вознесіння Христа», «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Успіння Богородиці».
В експозиції представлені хрести. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Заслуговують на увагу зразки наївного малярства Карпатського регіону XIX ст.: «Юрій Змієборець, Розп’яття з пристоячими, Святий Миколай», «Свята Параскева, свята Варвара, свята Анна з немовлям Марією, святий Василь».
Художньою майстерністю вирізняються ікони-списки кінця XVIІІ — середини XIX століття із чудотворних образів національного значення: Богородиця Охтирська, Божа Мати Києво Печерська, Богоматір Братська, Києво-Печерська ікона Успіння Богородиці.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Проєкт об’єднав ікони кінця XVI — середини XX століття, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису. Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Ікони з виставки «Під Покровом Богородиці» дають уявлення про стан української богородичної іконографії кінця XVI — середини XX століть, про шлях її розвитку від уніфікованого канону до різноманіття його творчого переосмислення в національних мистецьких осередках.
Коли: до 5 грудня, з 10:00 до 18:00 щоденно.
Де: Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24, «Хлібня»
Вартість вхідного квитка: 90 грн (40 грн — вхідний квиток, 50 грн — виставковий).
У Києво-Печерській лаврі усі охочі можуть побачити фрески, лицарські обладунки, стародруки та дари козацьких ктиторів. Національний заповідник відкриває у виставкових експозиціях культурні скарби, які варто оглянути кожному.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua