«Чорний дрозд» Девід Гарровер написав у 2005 році, під враженням від історії сексуального злочинця Тобі Студебейкера. Колишній морський піхотинець США рік спілкувався з 12-річною дівчиною через Інтернет, зрештою викрав її та вивіз в Європу. Його зловили та посадили за грати на чотири з половиною роки.
В центрі оповіді — молода 27-річна жінка Уна, яка зустрічається з 55-річний Реєм через п’ятнадцять років після того, як він він вчинив сексуальне насильство. Тоді їй було дванадцять. Ця історія вплинула на все подальше життя Уни. Вона намагається зрозуміти, що сталося, і примиритися з минулим.
П’єса «Чорний дрізд» шотландського драматурга Девіда Гарровера — про зустріч чоловіка та жінки, яких надто сильно пов’язують почуття, пристрасть, травма та провина.
Свого часу цей текст отримав чимало схвальних відгуків та нагород, серед яких Театральна премія Шотландії (2006) та Премія Лоуренса Олів’є за найкращу нову п’єсу (2007).
Є й кіноадаптація — фільм «Уна» Бенедікта Ендрюса (до речі, театрального режисера), де головні ролі зіграли Руні Мара та Бен Мендельсон.
Фото: Анастасія Мантач
«Чорний дрізд» буде вперше поставлений у Києві. Шанувальники театрального мистецтва могли познайомитися з нею під час читань сучасних британських п’єс у 2016 році.
Постановку здійснила молода режисерка Яна Безсмертна, це її дебют на сцені театру.
«Яка вона — точка неповернення? Дайте собі відповідь на це запитання. А ви впевнені у власній непохитності? До того вечора Уна відповіла би ствердно. Адже вона ніби давно поховала у власній пам’яті цю історію п’ятнадцятирічної давнини: історію, що колись здавалась раєм, але тепер, за однієї лише згадки, завдає пекучого болю. Втім, щойно минуле нагадує про себе — Уна вже не така стійка у своєму рішенні триматись якнайдалі від спокуси», — йдеться в описі вистави.
Сергій Петько у ролі Рея.
Анастасія Король у ролі Уни.
Сергій Кияшко у ролі Рея.
Анастасія Пустовіт у ролі Уни.
Головних персонажів Уну та Рея грають дві пари акторів: Анастасія Пустовіт та Сергій Петько, Анастасія Король та Сергій Кияшко.
Напередодні прем’єри «Вечірній Київ» поспілкувався з режисеркою Яною Безсмертною.
Яна Безсмертна. Фото: Гогольфест
Розкажіть, чому вирішили звернутися саме до цієї п’єси і цього автора?
— З цією п’єсою я познайомилася за рекомендацією свого майстра, головної режисерки Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра — Тамари Трунової. Вважаю це цінним та щедрим подарунком з її боку, адже Тамара Вікторівна довго берегла цей текст для себе.
П’єса «Чорний дрізд» Девіда Гарровера зацікавила мене складністю своєї структури. Це виклик для мене, як для режисерки. Вона схожа на лабіринт для свідомості. Текст хитро та влучно плутає, змушує уважно та старанно шукати правду, зрушує звичні орієнтири сприйняття. І, до того ж, це дуже цікавий акторський матеріал.
Окрім того, для мене самої видалась цікавою ідея дослідити свій погляд, як молодої режисерки, на втілення такого серйозного і специфічного матеріалу.
Які ваші режисерські акценти?
Ця п’єса дуже підступна та оманлива. Тож з моменту початку своєї роботи з цим текстом і до завершення репетиційного процесу акценти, думки та ідеї втілення змінювалися. Ми перебували в довгому спільному пошуку відповідей на провокації автора. До чого ми дійшли — глядачі побачать на прем’єрі та подальших показах.
«Чорний дрізд» — перша воєнна прем’єра в театрі. Чим вона суголосна нашому сьогодненню? Як війна змінила ваш підхід до матеріалу?
Звісно, повномасштабна війна позначилось на стані команди, нашому процесі. Більшість репетицій починалися з обговорення новин тривожного сьогодення. Анастасія Пустовіт, одна з акторок вистави, щодня активно продовжувала волонтерську діяльність. І, як на мене, працювати далі, попри всі труднощі, для глядача, для людей — це теж акторський героїзм. На репетиційний процес впливала адаптація до відключень електроенергії, запусків ракет з ворожого боку та багато інших факторів. Але ми працювали.
Ми не говоримо про війну в цій постановці, але говоримо про людину. Театр не має забувати про людське. Про звичний нам мирний біль, питання та переживання. Та й зараз, в нашому сьогоденні, ми проживаємо всі ці стани, але об’єднавшись, зі спільного приводу.
Війна змінила підхід до життя, до роботи. Нема далекоглядності в брехні. Війна вчить жити, бути щирим, цінувати кожну хвилину.
Яна Безсмертна. Фото: Анастасія Мантач
Також це ваш режисерський дебют. Поділіться своїми враженнями від процесу.
Мій режисерський дебют відбувається не просто в випадковому театрі. Киівський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра я всім серцем люблю. Він близький мені за візією, підходом до роботи, стилем, атмосферою. В ньому працюють співзвучні мені за цінностями люди.
Про першу постановку саме тут я могла лише дуже сміливо мріяти. Але вочевидь мрії здійснюються. Досі до кінця не вірю в це. Певно, усвідомлю цей факт остаточно лише після випуску прем’єри.
Цей дебют став викликом для мене. Я взялася за доволі серйозний матеріал в доволі непростий для нас усіх час. І це дійсно експрес тренування витримки, зібраності.
Моя особиста режисерська планка очікувань і вимог до самої себе екстрено піднялась на три голови вище. Це хвилююче. Я сподіваюся, що нам вдасться все задумане. Чекаю на наших глядачів, щоб розділити з ними цей важливий, надособливий момент.
«Чорний дрізд»
Коли: 21 та 22 січня о 15:00, 1 та 15 лютого о 17:00
Де: Театр драми та комедії на лівому березі Дніпра, пр. Броварський, 25
Вартість квитків: 300 грн.
У січні Театр на лівому березі очолила Олеся Жураківська. За її словами, театр рухатиметься за обраним вектором — існувати в просторі сучасного європейського театру.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
