Відсутність електроенергії не стає завадою для музики. Так, у філармонії вже відбулися концерти при світлі свічок та ліхтариків.
Музику у філармонії звучить і при ліхтариках. Фото: Національна філармонія
Традиційно у грудні, в останній місяць року, музиканти готують різдвяні програми. Також цього місяця у філармонії прозвучить українська прем’єра композитора та музиканта Золтана Алмаші, «Маленькою урочистою месою» відзначать 230 років від дня народження Джоакіно Россіні та подарують вечори зустрічі з улюбленою класикою.
РІЗДВЯНІ МЕЛОДІЇ
6 грудня «Тиха ніч»
Артисти Національного будинку музики представлять різдвяну програму. Це незвичне поєднання соло на органі Валерії Балаховської та енергійного звучання мідних духових від Камерного ансамблю «Київ-Брасс». Прозвучать твори Йоганна Себастьяна Баха, Теодора Дюбуа, Ганса-Андре Штамма, Леонарда Бернстайна, Франца Грубера.
Назву програмі дала християнська колядка, створена у різдвяний вечір 24 грудня 1818 року в одному австрійському селі церковним органістом Францом Грубером на слова священника Йозефа Мора. Після прем’єри у місцевій кірсі колядка швидко поширилася Європою. 2011 року цей твір було включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
20 грудня Святковий різдвяний концерт
Соліст Національного будинку музики Максим Сидоренко підготував програму органної музики. Прозвучить, зокрема, гімн «Veni Creator Spiritus» («І прийшов творець») композитора Ієронімуса Преторіуса. Гімн є шедевром літургії середньовіччя та вважається написаним у 9 сторіччя. Також на концерті слухачі почують твори Д. Букстехуде, Й. С. Баха, Дж. Ф. Вейда, Дж. Бієрі, Й. Н. Гуммеля, П. Ебена, Й. Пахельбеля.
21 грудня «Christmas edition»
Шедеври, що уособлюють традицію святкування Різдва, виконає молодіжний камерний хор «United». Серед них — «Щедрик» Миколи Леонтовича, який 100 років тому прозвучав в США, «Тиха ніч» Франца Грубера, яку вже понад двісті років співають різними мовами у всьому світі.
Чудовим доповненням програми стануть різдвяні піснеспіви сучасного латвійського композитора Ерікса Ешенвалдса, а також композиція «Свят, Свят Господь Саваоф» української композиторки Ірини Алексійчук. Наостанок прозвучить найвідоміший твір британського композитора Джона Тавеннера «The Lamb» на вірші Вільяма Блейка зі збірки поезій «Пісні невинності».
Крім того, серед святкових програм — хорова музика у концерті «Ой хто Миколая любить» (18 грудня), «До Дня Святого Миколая: свято народної музики» (19 грудня), «Новорічні дива» від ансамблю «Київські солісти» (22 грудня), «Різдвяні історії» віж ансамблю «Рідні наспіви» (25 грудня), «Секретна служба Санта-Клауса» у виконанні Національного духового оркестру (26 грудня), «Новорічна феєрія Штрауса» у виконанні Національного президентського оркестру (30 грудня).
СИМФОНІЧНА МУЗИКА: від Шуберта і Моцарта до української прем’єри
9 грудня Шуберт та Фанні Мендельсон
Філармонічний симфонічний оркестр під орудою диригента Миколи Дядюри виконає твори Франца Шуберта та Фанні Мендельсон. На відміну від Шуберта, ім’я Фанні Мендельсон (у заміжжі — Гензель), рідної сестри композитора Фелікса Мендельсона, менш знане широкому загалу. А втім, у ХІХ столітті Фанні була однією з небагатьох відомих жінок-композиторок Європи, а також вправною піаністкою та співачкою. Фанні — авторка понад 500 творів різних жанрів. На концерті прозвучить її Увертюра до мажор, а також Симфонія № 3 ре мажор Франца Шуберта.
17 грудня Симфонієта Золтана Алмаші: прем’єра
Центральна подія концерту Національного симфонічного оркестру під орудою диригента Володимира Сіренка — прем’єра в Україні Симфонієти сучасного українського композитора Золтана Алмаші.
«Твір написаний навесні 2021 року, у непростих умовах пандемії, — розповідає автор. — Симфонієта мала прозвучати в одній програмі з музикою Моцартів, батька і сина, а також нашого українського „Моцарта“ Валентина Сильвестрова. Тож для свого твору я обрав „моцартівський“ склад оркестру. Один із основних інструментів — литаври. Симфонієта — твір хворобливо-радісний із несподіваним закінченням. Запланована прем’єра не відбулася. Уперше Симфонієта прозвучала в Австрії».
Крім твору Алмаші, прозвучать Симфонія №5 («Реформаційна») Фелікса Мендельсона-Бартольді та Концерт №5 для скрипки з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта. Соліст — Андрій Павлов (скрипка).
23 грудня Моцарт: симфонія та фортепіанний концерт
За підтримки Фонду «Vere Music Fund» відбудеться концерт Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою диригента Антонія Кедровського за участю солістки Катерини Хом’якової (фортепіано). У програмі — музика Вольфганга Амадея Моцарта.
Крім Симфонії №29, прозвучить Концерт №24 для фортепіано з оркестром, один із найкрасивіших фортепіанних концертів австрійського класика. Твір особливий тим, що потребує подвійного виконавського складу оркестру, включно з литаврами, що надає виняткового масштабу та емоційної потужності. Як і більшість своїх фортепіанних концертів, 24-й Моцарт писав для власного виконання. Тож сольна партія достатньо віртуозна і, на перший погляд, нагадує імпровізацію. У Моцарта всього 28 фортепіанних концертів. 24-й — один із двох, написаних у мінорній тональності.
КАМЕРНА МУЗИКА
10 грудня Моцарт, Бетховен, Рейха
Особливістю програми Київського камерного оркестру стане виконання Квінтету для валторни і струнного квартету Антоніна Рейхи. Чеський композитор і педагог, проживши більшу частину життя у Парижі, на жаль, не увійшов у світовий канон найвідоміших європейських класиків.
Серед найбільш виконуваних творів Рейхи — його квінтети для духових, яких у нього близько двох десятків. Рейха був одним із перших композиторів свого часу, що серйозно й відповідально підійшли до створення концертного репертуару для духових інструментів. Слухачі почують Квінтет для валторни й струнного квартету мі-бемоль мажор, що був виданий 1829 року у Парижі.
Дещо перегукується із квінтетом Рейхи твір Бетховена, що прозвучить у цьому ж концерті — це Секстет для двох валторн і струнного квартету, створений у тій же тональності. Рейха й Бетховен були ровесниками й товаришували, познайомилися у Бонні. Але обидва валторнові твори належать до маловідомих, принаймні на українській сцені. Доповнять програму твори Моцарта — Дивертисмент (Зальцбурзька симфонія № 3) фа мажор та Серенада («Serenata Notturna») № 6 ре мажор для струнних і литавр.
Диригентка — Наталія Пономарчук, солісти — Дмитро Таран (валторна), Дмитро Митченко (валторна).
12 грудня Бароко у виконанні ансамблю мідних духових
Цікаву програму підготували музиканти брас-квінтету філармонічного симфонічного оркестру Philharmonic Brass Ukraine. Прозвучить музика Арканджело Кореллі, Антоніо Вівальді, Йоганна Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя, Жана-Філіпа Рамо.
Попри те, що перші твори для ансамблю мідних з’явилися ще в епоху Відродження, потім було майже три століття забуття. Щойно у ХІХ столітті Гектор Берліоз один із перших почав писати музику для брас-квінтету. А загалом це продукт середини минулого століття. Тож Бах та Вівальді не писали для цього складу. Усі без винятку барокові твори концертної програми Philharmonic Brass Ukraine — це аранжування Дж. Ф. Тейларда.
Родзинкою стане виконання увертюри до опери «Дардан» Рамо, дуже рідко виконуваного твору у світовій оперній практиці загалом. Причиною, на думку деяких критиків, є слабкість «Дардана» як драматичного твору, хоча у музичному плані цю оперу вважають однією з найцікавіших робіт Рамо.
29 грудня «Прощальна» у напівтемряві
Традиція проводжати поточний рік «Прощальною» симфонією Йозефа Гайдна у Національній філармонії України існує років двадцять. Ідея належить Роману Кофману. Знаний диригент довгі роки очолював Київський камерний оркестр.
Є декілька версій історії створення «Прощальної». Нагадаємо, у фіналі симфонії артисти почергово припиняють гру, гасять свої свічки, закріплені на пюпітрах, й один за одним залишають сцену. Гайдн, капельмейстер у князя Естергазі, нібито у такий оригінальний спосіб натякнув господарю, що оркестранти невдоволені своїм фінансовим становищем.
У часи блекауту виконання музики при свічках стало буденністю. Але у геніальній музиці Гайдна, що прозвучить у напівтемряві в інтерпретації Київського камерного оркестру, кожен неодмінно відчитає свій особливий сенс.
У концерті прозвучить також музика Джузеппе Тореллі, Арканджело Кореллі та Антоніо Вівальді.
Liatoshynskyi capella. Фото авторки
ХОРОВА МУЗИКА
27 грудня «Маленька урочиста меса»
Виповнюється 230 років від дня народження Джоакіно Россіні, одного з найбільш іронічних композиторів-класиків. Це йому належить відомий вислів: «дайте мені рахунок із пральні, і я покладу його на музику».
У стилі парадоксів самого оперного реформатора до його ювілею прозвучить не опера, а меса. «Маленька урочиста меса» — один з останніх творів Россіні, написаний 1863 року. Присвятив дружині французького банкіра Алексіса Піле-Віла, котрий виступив замовником. Россіні не без іронії назвав свою месу «маленькою», хоча триває вона майже півтори години.
Виконують Liatoshynskyi capella під орудою диригента Андрія Сиротенка. Солісти — Олена Шиналь (сопрано), Анна Лабуть (мецо-сопрано), Микола Ковалік (тенор), Роман Лузан (бас), ансамбль «Kyiv Piano Duo» (Олександра Зайцева і Дмитро Таванець) та Ірина Харечко (орган-позитив).
Де: Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2
Вартість квитків: 200-400 грн.
У Національній опері замість щорічного параду «Лускунчиків» глядачі побачать сучасний балет-казку «Снігова королева».
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
