У парку на Троєщині. Фото: Київзеленбуд
Про заходи проти підтоплення вулиць, парклети, висадження живих огорож та луків, озеленення трамвайних колій та зупинок говоримо з директором Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександром Возним.
Департамент запланував на наступний рік декілька експериментів для покращення екологічної ситуації в столиці та продовження цьогорічних проєктів. За словами Олександра Возного, до кінця нинішнього року також очікуються ще рішення Київради про створення нових скверів. Говоримо й про заповідання нових територій столиці.
ОСІНЬ БЕЗ ДОЩІВ ТА 1 МІЛЬЙОН АВТІВОК НА ВУЛИЦЯХ
— Розкажіть, будь ласка, які проблеми постали перед містом через незвичайне літо?
— За даними Центральної геофізичної обсерваторії середня температура влітку 2023 року у Києві становила майже 22 градуси. Це на 1,2 градуси вище кліматичної норми. Можливо, це не було так відчутно киянам, але це робить літо 2023 року одним з найспекотнішим за весь період спостережень. 13 температурних рекордів встановлено: один — в червні, інші — в серпні.
Вересень нас також порадував погодою, але проблема була у відсутності опадів. І влітку, і на початку осені ми зіштовхнулися з необхідністю додаткового поливу зелених насаджень. Як ви знаєте, місто висаджує велику кількість молодих дерев, кущів та квітів, які потребують регулярного догляду. Лише в цьому році наші комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень висадили понад 4 000 дерев, майже 47 000 кущів та близько 5,5 мільйона квітів.
Відсутність дощів впливає на зниження рівня води у водоймах, їх висихання. Один з найяскравіших прикладів — це озеро Синє, яке майже висохло у 2023 році. Розуміючи його критичний стан, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату забезпечив внесення робіт щодо цього об’єкта до Переліку природоохоронних заходів на 2023 рік. Також Департамент здійснив всі необхідні кроки для виділення коштів на ці роботи. Більшість бюрократичних процедур вже пройдено, отже роботи із врятування озера Синє мають розпочатися найближчим часом.
Олександр Возний показав станцію з моніторингу повітря
Ще один виклик– на вулиці Києва повернулося понад мільйон автівок. Камери спостереження фіксують саме таку кількість. Як і в будь-якому мегаполісі від цього страждає якість повітря. Тим не менш, маю тут заспокоїти киян — переважну кількість часу впродовж 2023 року рівень забрудненості повітря був низький або дуже низький. Нагадаю, що у Києві діє найбільша в Україні система моніторингу за якістю повітря, яка включає в себе 53 пункти спостереження. Перевірити стан повітря дуже легко, зайшовши у застосунок «Київ Цифровий».
ПРОЦЕС ВИСАДЖЕННЯ ДЕРЕВ У МІСТІ НЕ МОЖЕ ПРИПИНЯТИСЯ
— На початку жовтня мала розпочатися масова висадка дерев у добре зволожений дощами у вересні грунт…
— Так, дощів довгий час не було. Ми відтермінували масову посадку. Але з першими осінніми дощами почали висаджувати зелені насадження. Буквально днями висадили 30 дерев породи вишня дрібнопильчаста «Роял Бургунді» у Куренівському парку. Плануємо далі висаджувати в жовтні — листопаді, й навіть у грудні. Сьогодні фахівці садять дерева з комом землі — закритою кореневою системою, що дозволяє здійснювати пізню посадку. Маємо амбітні плани на висадку великої кількості дерев.
Зауважу, що процес посадки має бути постійним. Якщо ми хочемо жити в дійсно зеленому місті, маємо постійно підтримувати баланс, щороку поповнюючи кількість зелених насаджень. Беручи до уваги об’єктивні причини — хвороби рослин, їх вік чи такі природні явища як буревії — турбуємося про те, аби місто було зеленим та радувало киян і гостей столиці своїм затишком сьогодні і в майбутньому. Київській міській голова завжди наголошує на тому, що Київ має бути містом парків і скверів, де киянам буде комфортно проводити час. Робимо все від нас залежне, щоб так і було.
ПРО ЕКСПЕРИМЕНТИ З ЛУЧНИМИ ТРАВАМИ ТА ТЕРИТОРІЯМИ БЕЗ СКОШУВАННЯ ТРАВИ
— Які екологічні проєкти, запущені цього року продовжать у наступному?
— Ми продовжили в цьому році проєкт з вертикального озеленення «Місто живих стін». Нагадаю, чим воно корисне. По-перше, «живі стіни» сприяють поліпшенню, якості повітря за рахунок поглинання забруднювачів. По-друге, влітку вони створюють охолоджуючий ефект як зовні, так і всередині приміщення. Також вертикальне озеленення допомагає поглинати дощову воду та розвантажувати каналізацію.
Після висадження винограду
За два роки ми висадили понад 1000 саджанців винограду Вічі у різних районах столиці. Останній приклад — разом з адміністрацією концертного залу «Аtlas» й гуртом «Kalushorchestra» висадили 20 саджанців винограду на будівлі, яка в кварталі від легендарних «Квітів України».
Користуючись нагодою, закликаю киян долучатися до проєку «Місто живих стін» та висаджувати виноград Вічі на стінах своїх будинків та офісних приміщень. Паростки не дорогі, в садових центрах коштують від 80 гривень. Ця виноградна лоза легко чіпляється за стіни, тому не вимагає особливої опори і не руйнує поверхні. А ще відрізняється бурхливим ростом — щорічний приріст пагонів становить 1-3 метри. Не більш важливим є те, що виноград Вічі досить легко вирощувати.
Щодо ділянок без скошування. Це був експеримент, в рамках якого ми визначили 30 ділянок в різних районах міста. Впродовж всього вегетативного періоду на них не косили траву. Переваги цієї методики — економія коштів на скошуванні, забезпечення харчування для комах-запилювачів, а отже підтримка біорізноманіття. Експеримент пройшов вдало, й ми мали позитивний відгук від киян. Тому в наступному році будемо продовжувати.
Нагадаю, що коли йдеться про ділянки без скошування, то ми в основному обирали транспортні розв’язки, розподільні смуги, ділянках уздовж автомобільних доріг. Водночас там де, це доцільно і потрібно, відбувалися регулярні скошування для того, щоб місто виглядало охайним і доглянутим.
Ділянка з лучними травами
Ділянка з квітами
Щодо ділянок з лучними травами. Це ще один наш експериментальний проєкт. Ми визначили 25 ділянок й засіяли декоративними лучними травами та квітами. Обрали різні локації — вздовж доріг, у парках. Крім естетичної цінності це має ще практичну — збереження води, адже багаторічники мають довгі корені.
На лучних ділянках висадили посухостійкі, степові рослини. Беручи до уваги зміни клімату, ми розуміємо, що такі рослини потрібно висаджувати. Крім того, вони затримують пил та шкідливі речовини з доріг.
Багаторічні трави допомагають зменшувати рівень забруднення повітря. Є і економія коштів на викошування та поливі, адже з другого-третього року трави та квіти адаптуються й потребують набагато менше догляду. Для луків основний результат побачимо вже на наступний рік.
Станом на зараз можу сказати, що ми задоволені результатом експерименту у Солом’янському ландшафтному парку, Святошинському, Голосіївському районах. Водночас є ділянки, на яких бачимо потребу відкоригувати склад ґрунту, тому що за рекомендацією ландшафтних спеціалістів ми використовували пісок. Наші фахівці комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень переконалися, що трави й квіти краще виросли на звичайному ґрунті й для них не потрібне його штучне збіднення.
Цей експеримент ми наступного року продовжуватимемо. Визначимо нові ділянки, використаємо ті сорти трав і квітів, які найкраще себе показали.
— Чи масштабуватиметься експеримент з висадженням живоплотів? Що буде на бульварі Лесі Українки?
— Так. Як ми вже сьогодні згадували, у місті вже висадили майже 47 000 кущів, багато будемо висаджувати також у жовтні — листопаді.
Що стосується живоплотів, то вони мають величезну кількість переваг, адже працюють як очищувачі повітря — затримують основну кількість твердих частинок — пил, зменшують шум, створюють затишок.
Бульвар Лесі Українки цього літа
— В цьому році у нас в планах завершення робіт на бульварі Лесі Українки. В жовтні-листопаді продовжимо досаджувати живопліт й до кінця осені весь бульвар буде повністю озеленений. Матиме новий естетичний вигляд. Там будуть тисячі троянд та кущів. Знову ж таки: всім цим рослинам буде потрібен час, щоб розростися до потрібних розмірів.
ЩО ТАКЕ ДОЩОВІ САДКИ Й ДЛЯ ЧОГО ВОНИ У КИЄВІ, ЧИ БУДУТЬ ОЗЕЛЕНЕНІ ТРАМВАЙНІ КОЛІЇ
— Розкажіть, будь ласка, які є проєкти на наступний рік?
— Виконуючи доручення Київського міського голови, ми продовжуємо орієнтуватися у своїй роботі на найкращі європейські природоохоронні рішення. В наступному році, зокрема, плануємо створення дощових садків. Вони представляють собою заглиблені клумби, які свою основну функцію виконують в період інтенсивних опадів. За рахунок спеціальної дренажної системи вони збирають, утримують та повертають воду до екосистеми. Таким чином, коли у нас проходитиме залпова злива, частину води забере на себе саме дощовий садок, а не зливостокова каналізація.
Це буде експеримент, заснований на досвіді Норвегії, Бельгії, Данії та інших європейських країн. Спочатку зробимо 10 таких садків, подивимося, як вони себе покажуть, як впораються з затриманням дощової води.
Також ми домовляємося з Департаментом транспорту про озеленення трамвайних колій та озеленення зупинок громадського транспорту й встановлення парклетів. Це такі спеціальні конструкції, виконані в основному з дерева, які створюють додатковий затишок у місті. Вони можуть містити лавки, столи, звісно, озеленення. Встановлювати їх ми плануємо в місцях небажаного паркування автомобілів, створюючи додаткових затишний простір для людей.
Приклад дощового садка
ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ У СТОЛИЦІ СТАЛО ЗНАЧНО БІЛЬШЕ
— В цьому році в столиці стало більше заповідних зон. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
— Почну з того, що нагадаю — понад чверті загальної площі Києва припадає на території природно-заповідного фонду. З початку цього року рішеннями Київради були оголошені нові об’єкти ПЗФ загальною площею 130 гектарів.
Це зокрема: ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Заплава орхідей» площею 24,9 га у Голосіївському районі. Також зоологічна пам’ятка природи місцевого значення «Гай хижих птахів» площею 105,1 га також у Голосіївському районі столиці.
Крім того, 5 жовтня, на сесії Київської міської ради були прийняті рішення щодо оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1,9 га. Це ботанічна пам’ятки «Зозулин яр» та «Гронянка» у Святошинському лісопарковому господарств, «Броварська пуща» у Броварському лісництві та «Сонячна» у Білодібровному лісництві Дарницького ЛПГ. На цих ділянках охоронятимуть червонокнижні рослини — лісову лілію, гронянку багатороздільну, сон широколистий та сон чорніючий, зозулині сльози серцелисті.
Окрім заповідання Київрада в цьому році прийняла 12 рішень про створення нових парків та скверів, загальною територією 6 га. І це ще не все — очікуємо, що до кінця року кількість нових зелених зон у місті зросте ще більше.
«Вечірній Київ» повідомляв, що у столиці оцифрували вже 100 тисяч дерев.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
