Чому книги в Україні дорожчають: експерти обговорюють причини та наслідки
Згідно з даними Української видавничої асоціації (УВА), середня вартість книжок в Україні зросла на 20–30% у 2025 році, і очікується подальше підвищення ще на стільки ж у травні 2026 року. Видавці називають це вимушеним кроком для виживання на ринку, що передбачає або підвищення роздрібних цін, або скорочення тиражів та зниження якості видань. Генеральний директор видавничої корпорації RNK-Ranok Віктор Круглов також прогнозував зростання цін приблизно на 20% наприкінці 2025 року.
Ці питання обговорювалися під час дискусії «Ціноутворення на книжковому ринку», організованої в межах V фестивалю «Книжкова країна» в Києві. Учасники книжкового ринку проаналізували причини подорожчання, вплив цього на культуру читання в Україні та можливі шляхи подолання кризи.
Чому ростуть ціни?
Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва «Vivat», відзначила значне зростання цін на права на видання книжок як один із ключових факторів. Вона навела приклад аукціону, де ліцензія була придбана за 40 тисяч доларів, що, за її словами, приблизно дорівнює вартості квартири в Харкові.
Вартість перекладу також становить суттєву частину витрат, іноді перевищуючи суму, сплачену за права, удвічі або навіть у 2,5 раза. Базова вартість прав рідко опускається нижче 6,5 тисяч доларів.
Крім того, на зростання цін впливає інфляція, яка охоплює всі етапи виробництва – від логістики до вартості паперу та поліграфічних матеріалів, які часто імпортуються.
«Близько 70% вартості книжки становлять поліграфічні послуги — сюди входять і папір, і власне друк. Оскільки папір закуповується за валюту, коливання курсу безпосередньо впливають на його ціну, яка продовжує зростати», — зазначила Орлова.

Співвласниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна додала, що ціна книжки залежить від накладу. Великі інвестиції в права можуть окупитися лише за умови масового друку. Невеликі тиражі, особливо для дебютних авторів, автоматично підвищують собівартість кожного примірника.
Статистика підтверджує цю тенденцію: середній тираж у 2025 році становив близько 2,2 тисячі примірників. Генеральний директор видавничої корпорації RNK-Ranok Віктор Круглов пов’язує зростання цін із воєнними ризиками, такими як ракетні обстріли, що призводять до знищення або пошкодження тиражів, друкарень та логістичних центрів.
«У наших пов’язаних структурах зафіксовано щонайменше три прильоти з величезними втратами: знищені наклади книжок, затоплений логістичний центр, пошкоджені друкарні. Зокрема, на “Фактор-Друк” згорів готовий тираж підручників — 62 тисячі примірників, які довелося передруковувати за власний кошт. Усі ці втрати закладаються в ціну книжки», — пояснив Круглов, додавши, що для зменшення ризиків компанії змушені інвестувати в резервну логістику та інфраструктуру.

Енергетична ситуація також вплинула на ринок: друкарні, що працювали на генераторах, зіткнулися зі зростанням витрат на електроенергію, що, своєю чергою, призвело до подорожчання поліграфічних послуг.
Чи впливає обкладинка на ціну?
Видавці надають перевагу твердим обкладинкам, що зумовлено не лише видавничою політикою, а й запитами ринку та читацькими вподобаннями. Ілона Замоцна зазначила, що книгарням легше презентувати на полицях видання у твердій обкладинці, тоді як м’які формати виглядають менш помітними.
Хоча різниця у вартості між м’якою та твердою обкладинкою не є суттєвою (10–15%), Віктор Круглов припускає, що зі зростанням цін покупці можуть надавати перевагу дешевшим форматам.
Як на ціну книжки в Україні впливає криза у світі?
Український видавничий ринок зазнає тиску не лише через війну, а й через глобальні геополітичні конфлікти, зокрема конфлікт навколо Ірану, що спричинив енергетичну кризу. Це призводить до зростання вартості пального, зокрема дизелю, що збільшує витрати на доставку та друк.

Також спостерігається подорожчання паперу на світовому ринку. Закриття деяких європейських та північноамериканських заводів через високі енерговитрати та конкуренцію з китайськими виробниками призводить до додаткового зростання цін на імпортний папір в Україні.
«Український книжковий ринок є частиною світового, тому все, що відбувається, напряму впливає на галузь. Важливим фактором є глобальне подорожчання сировини. Зокрема нафта зросла з приблизно з 60 до 95–105 доларів за барель (близько 160 л), тобто більш ніж на 40%. Оскільки вона є базою для виробництва багатьох матеріалів — клею, фарб, ламінаційних плівок та інших поліграфічних матеріалів — їхня вартість також зростає», — зазначив голова правління УВА Артем Біденко.

Загальна невизначеність на ринку призводить до того, що друкарні та постачальники часто підвищують ціни авансом, враховуючи очікуване зростання витрат. Віктор Круглов розповів, що навіть після укладених контрактів постачальники можуть додатково переглядати умови, як-от підвищення вартості паперу через коливання цін на нафту.

Як змінилася купівельна спроможність читачів?
За даними книгарні Readeat, середня ціна книжки зросла на 47,3% з жовтня 2023 року до березня 2026 року, тоді як середній чек замовлення збільшився менш суттєво — на 25,7%. Це свідчить про те, що покупці купують менше книжок за раз, але не відмовляються від читання повністю.

Засновник мережі книгарень Readeat Дмитро Феліксов зазначив, що рішення про читання формується передусім мотивацією та інтересом, а не вартістю книжки. Він додав, що ціни продовжать зростати, і головне завдання — не утримати низьку ціну, а розвивати ринок читання загалом, аби не втратити обсяг читання.
Дослідження «Зміцнення позиції української книги» (2024) від Українського інституту книги (УІК) підтверджує, що лише 8% опитаних назвали відсутність коштів на купівлю книжок як причину, що заважає читанню.

Чи може держава впливати на ціноутворення?
В Україні відсутнє законодавче регулювання цін на книжкову продукцію, на відміну від деяких європейських країн. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль вважає, що держава не повинна втручатися у формування цін на ринку, але була б рада, якби учасники ринку змогли домовитися між собою.

Водночас держава може впливати на доступність книжок для читачів через програми, такі як «єКнига», «Пакунок школяра» та «Національний кешбек», що надають фінансову підтримку або компенсацію за придбання книг.
