«Ми вимагаємо створити військовий цвинтар у столиці, а не на трасі», — рідні загиблих Героїв під час акції в Києві. ФОТО

День тому, 26 вересня, на Майдані Незалежності відбулась акція родин загиблих Героїв захисників і захисниць України. Вони вкотре вийшли наголосити, що за півтора року великої війни у Києві досі немає Національного військового кладовища. За їхніми словами, Кабмін затягує процес відкриття меморіального комплексу.

Спочатку цвинтар пропонували облаштовувати на Лисій горі, однак земельна комісія Київської міської ради проголосувала за рішення відмовитись від цього. Потім була пропозиція створити військовий цвинтар у Биківні. Проте у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що меморіальне місце неможливо збудувати в Биківнянському лісі у стислі терміни, адже там ще можуть бути старі поховання.

Нарешті у серпні цього року Кабмін змінив місце будівництва Національного військового кладовище — воно має розташовуватися у селищі Гатне Фастівського району Київської області.

Перше, що хочуть рідні загиблих бійців — це щоби меморіальне місце було у Києві, а не в області. Друге, щоби меморіальний комплекс врешті почали облаштовувати та перепоховувати Героїв.

«Рік тому Уряд нам пообіцяв створити Національне військове кладовище в Києві. Ми хочемо донести до влади, що за понад рік нічого й досі не зроблено. Нам тричі змінювали земельні ділянки, а зараз пропонують ховати Героїв взагалі по Одеській трасі. Натомість я спілкувалась з екологами, які наголошують, що жодного метра того лісу не віддадуть, тому що це Смарагдова мережа.

Влада водить нас по колу цілий рік. Ми вимагаємо гідне вшанування памʼяті наших Героїв у столиці, а не на трасі», — прокоментувала нашому виданню Віра Литвиненко, голова громадської організації родин загиблих захисників України «Серце назовні» та мати загиблого 27-річного Героя з полку «Азов».

Віра Литвиненко

До акції долучились десятки людей. Серед них були й батьки Олександра Гряника, киянина та захисника Маріуполя, який загинув під час оборони заводу «Азовсталь». Батьки кремували останки сина, однак ще не поховали — чекають, коли облаштують Національне військове кладовище.

«Ми вісім місяців шукали останки тіла сина. Знайшли лише декілька фрагментів хребта, які кремували у Михайлівському соборі. Зараз урна з прахом знаходиться на утриманні крематорії. Ми чекаємо кладовища, оскільки хочемо поховати хлопців разом.

По-перше, вони так хотіли, «Азов» — це одна сімʼя. По-друге, нам з чоловіком вже понад 60 років. Багато хлопців, віку нашого Сашка, були не одружені. Нас не стане і хто буде ходити до сина на могилу, якщо вони не будуть разом? І по-третє, військове кладовище має бути місцем вклоніння нас, живих. І це не обговорюється. Чому ми маємо вимагати кладовища? Це звучить дико!» — зітхає пані Ольга, мати Олександра Гряника.

Схожа історія у Нелі Шастун, матері полеглого азовця Ігоря Шастуна. Довгий час вона шукала тіло сина і змогла знайти у рефрижераторі в Бучі. З другої спроби ДНК-аналіз підтвердив, що загиблим є її Ігор.

Нелі Шастун

«Ми кремували тіло сина. Урну з прахом забрала додому — вона стояла на тумбочці біля мого ліжка. Так я жила понад місяць. Відверто, в мене почався розлад психіки. Рідні не витримали моїх нервових зривів та змусили мене поховати сина. Нині він спочиває на цвинтарі у Білогородці (село на Київщині, — ред.).

Я маю місце, де можу поговорити з сином, принести квіти, на відміну від тих, територія яких окупована. Єдиним варіантом для родин є облаштувати військове кладовище. Навіть, якщо у вас ніхто не похований там, а ви хочете принести квіти захисникам — ви банально можете це зробити», — говорить Неля Шастун.

На заході була присутня і керівниця Патронатної служби полку «Азов» Олена Толкачова, яка разом із родинами полеглих Героїв з різних підрозділів, бореться за створення Національного військового кладовища.

Олена Толкачова

У своєму вступному слові вона перепросила в рідних за те, що Патронатна служба ніяк не може повпливати на рішення облаштувати меморіальний комплекс.

«Ми робимо все можливе, але цього недостатньо. Я постійно думаю: «У чому проблема?». Можливо, міністерка ветеранів, яка має розв’язати це питання, просто не ефективна на цій посаді? Але ж влада теж мусить це бачити.

Коли ми звертались до Офісу Президента, щоби Володимир Зеленський зустрівся з родинами загиблих воїнів, жодного разу ми не отримували ані реакції, ані відповіді. Якщо є якісь складні моменти, які не дають можливості побудувати Національне військове кладовище в Києві — скажіть про це! Можливо треба кошти знайти? То ми знайдемо. Якщо потрібна робоча сила — ми станемо нею. Поговоріть з нами!» — наголосила Олена Толкачова.

Родини Героїв вимагають, аби президент підписав закон про створення військового кладовища, який Верховна Рада ухвалила ще 2 травня 2023 року. А українців просять підтримати петицію про створення Національного військового меморіального кладовища у Биківні.

А поки кияни несуть фото та квіти загиблим захисникам до галявини з прапорцями на Майдані Незалежності.