На початку грудня у Музеї Ханенків розпочалася експозиція «Золотом, кольором, світлом», присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського. Цей перший артпроєкт від початку війни, де представлені твори з основної колекції закладу.
Вільгельм Котарбінський створював монументально-декоративні композиції, станковий живопис, малюнки. Він звертався до різних сюжетів — історичних. Жанрових, алегоричних, фантастичних. Його твори часто репродукували на поштових листівках, які були об’єктом колекціонування.
Експозиція присвячена 175 річчю Вільгельма Котарбінського. Фото: Тетяна Асадчева
Нинішня ювілейна експозиція розповідає про різні аспекти творчості видатного митця у Києві, який приїхав у 1887 році на запрошення Адріана Прахова для розпису Володимирського собору.
На думку мистецтвознавців, проєкт цієї сакральної пам’ятки став знаковим етапом у подальшій творчості художника, відкривши йому двері до розпису маєтків знаменитих київських родин Терещенків та Ханенків.
Фрагмент оздоблення плафону Червоної вітальні. Фото: Тетяна Асадчева
«Однією з найвідоміших інтер’єрних робіт художника є живописне оздоблення «Червоної вітальні» в Музеї Ханенків, виконаного на замовлення фундаторів колекції. Для цієї зали художник створив унікальний плафон, прикрашений квітами та фігурами янголів, доповнені мистецькими панно та алегоричні композиції.
Особливу увагу відвідувачів музею завжди привертають оригінальні Десюпорти з жіночими голівками, що представляють Алегорію Сну та голову Медузи Горгони, яка відображає Алегорію Смерті.
Декоративні панно з Червоної вітальні, які зберіються у Київській картинні галереї. Фото: Тетяна Асадчева
«За винятком двох декоративних панно, які з 1938 року зберігаються у Київській картинні галереї, декоративний ансамбль червоної вітальні зберігся майже повністю. Донедавна в інтер’єрі були представлені 12 панно плафона, розміщених навколо центрального полотна австрійського живописця Ганса Маккарта, десять композицій фризу та два панно над дверима. Після влучання ракети у парковий дитячий майданчик неподалік будівлі музею 10 жовтня 2022 року, оздоблення стелі демонтували та законсервували фахівці», — розповідають у Музеї Ханенків.
За їхніми словами, у межах кураторських екскурсій щочетверга відвідувачі музею мають змогу побачити окремі частини декору Червоної вітальні, а також станкових картин та малюнків Вільгельма Котарбінського з музейної збірки.
Щочетверга у музеї проходять кураторські екскурсії, де домонструються фрагменти панно. Фото: Музей Ханенків
Значну частину експозиції складають поштівки з репродукціями відомих творів художника, виданих ще за його життя на початку XX століття у видавництвах «Світанок («Разсвѣт») та «Гранберг». На них можна побачити зображення його творів, зокрема маловідомих та втрачених, а також віднайти їхні назви.
Мистецтвознавці розповідають, що видавництво «Разсвѣт» діяло в Києві з 1904-1916 рік. Першою його емблемою стала картина Вільгельма Котарбінського «Аврора». Директор видавництва Соломон Абрамов від початку бачив продукцію фірми, як об’єкт для колекціонування — філокартії. Також поряд з листівками виготовлялися спеціальні альбоми для їхнього зберігання. У каталогах для замовників було вказано гуртові ціни на поштівки: здебільшого від 3-6 карбованців за 100 штук.
Завдяки поштівкам вдалося віднайти оригінальні назви творів художника. Фото: Тетяна Асадчева
«У 1904 році Вільгельм Котарбінський передав видавництву право на репродукування своїх творів. Такі поштівки були дуже популярними. Завдяки віднайденим листівкам картини та малюнки, що надійшли від приватного власника, отримали авторські найменування: „Ранковий серпанок“, „Годування бісів“, „Раби в очікуванні“. Усі вони нині представлені в нинішній експозиції…» — зазначають у Музеї Ханенків.
На початку XX століття творчістю Вільгельма Котарбінського зацікавилося і шведське видавництво «Гранберг», що спеціалізувалося на виготовленні значної кількості друкованих серій та окремих листівок з видами міст і творами популярних на той час митців.
В експозиції можна побачити 84 поштівки, які подарували музею приватні колекціонери. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
На сьогодні в експозиції «Золотом, кольором, світлом» представлені 84 поштівки з приватної колекції Олександра Жуковського, а також дві станкові картини та два малюнки з колекції українського науковця Ігоря Іщенка, який передав їх до музею ще у 1983 році. У дарчому документі зазначені назви творів: «Наяда», «Єгипетський мотив», «Сцена на каналі» та «Бабка».
Нагадаємо, що Вільгельм Котарбінський (Нєборув, 1848 — Київ, 1921) — польсько-український художник-монументаліст. Брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями заснував Товариство київських художників. У своїх творах художник зображував біблійні та історичні сюжети, побутові сцени, фантастичні та алегоричні образи. Його замовники — численні колекціонери та можновладці. Його аудиторія — тисячі шанувальників, що збирали й дбайливо зберігали листівки з репродукціями його картин та малюнків.
Фрагмент оздоблення Десюпорту Червоної вітальні «Алегорія Сну». Фото: Тетяна Асадчева
Вельми популярний за життя митець, Котарбінський був забутий майже на століття після смерті. Лише нещодавно дослідникам вдалося встановити точну дату його народження — 30 листопада 1848 року. Повний перелік творів досі залишається невідомим.
Збереження спадку Вільгельма Котарбінського, популяризація знань про його життя та творчість — справа багатьох шанувальників, колекціонерів та шанувальників багатогранного таланту цього видатного художника.
Виставка «Золотом, кольором, світлом»
Коли: до 28 січня, середа — неділя, 10:30 — 18:00 (каси до 17:30);
Де: Терещенківська, 15-17;
Вартість входу — 100 грн. Квитки можна придбати онлайн або в касі музею
Наступна кураторська екскурсія «Київський спадок Вільгельма Котарбінського» відбудеться у четвер, 21 грудня о 18.00
Квитки можна замовити за посиланням.
До теми: Київські шедеври Вільгельма Котарбінського. 30 листопада виповнилося 175 років від дня народження Вільгельма Котарбінського — видатного художника, одного із найбільш яскравих представників епохи київського модерну.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
