Спільний міжмузейний проєкт вже вдруге організовує Музей історії міста Києва і Національний музей народної архітектури та побуту України.
«Наш музей завжди докладає чимало зусиль, щоб попри все подарувати киянам свято, створити атмосферу, у якій трапляються дива, — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Цього року в співпраці з Національним музеєм народної архітектури та побуту пропонуємо придивитися до коріння та відсвяткувати в українській традиції».
Директорка Музею історії міста Києва Діана Попова. Фото: Олексій Самсонов
Проєкт має назву «Українська зима: від Романа до Йордана». Адже найяскравіший цикл зимових свят українців за новоюліанським календарем розпочинається на Романа (18 листопада) та закінчується на Водохреща (6 січня). Цей особливий святочний час сповнений давніми обрядами, звичаями та ритуалами: колядками та щедрівками, вертепами, ворожіннями, веселощами й гостиною.
Виставка акцентує на сприйнятті українців зимових свят як цілісного циклу, коли наступне свято доповнює попереднє. Експозиційний простір умовно поділений на зони різних свят, де кожне окреме свято представлено своєю унікальною обрядовістю.
Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель. Фото: Олексій Самсонов
«Сьогодні, коли Україна потерпає від війни, коли ворог прагне знищити все українське, як ніколи важливо пам’ятати та зберігати власні традиції. Українська зима — це Різдво та Новий рік, це період колядок і щедрівок, вертепів, молодіжних вечорниць із ворожіннями й забавами та низки не менш важливих свят: Катерини, Андрія, Миколая, Меланки тощо, — підкреслила розповіла генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель. — Завдяки співпраці з Музеєм історії міста Києва ми маємо змогу представити це надбання в самому серці міста».
Велика різдвяна шопка з фігурами Йосипа, Марії, Ісусика, тварин. Фото: Олексій Самсонов
Фотозона для відвідувачів. Фото: Олексій Самсонов
В інтерактивній залі представлені експонати з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України (картини Василя Непийпива, рушники, керамічні іграшки), витинанки й різдвяні листівки з фондів Музею історії міста Києва, а також символи різдвяно-новорічного періоду: колядницькі зірки «звізди», «павуки», дідухи, витинанки та ляльки.
Зокрема, тут є чудові фотозони: велика різдвяна шопка з фігурами Йосипа, Марії, Ісусика, тварин, а також солом’яний вертеп, виготовлений учнями дитячої студії «Соломія».
Інсталяція поєднує традиції минулого та сучасну реальність, Фото авторки
Інсталяційна композиція з рушників на маскувальній сітці поєднує минуле і сучасність, нагадує нам про реалії святкування Різдва сьогодні.
В експозиційній зоні, що розповідає про традиції передріздвяних свят (Катерини, Андрія, Миколая), відвідувачі можуть ознайомитись із давніми ворожіннями на долю, традиціями молодіжних вечорниць, звичаєм випікання особливого святочного медового печива «миколайчиків» та різдвяними прикрасами, виготовлення яких традиційно припадало на цей час.
Завідувачка наукового відділу виставкової роботи музею народної архітектури та побуту України Олена Громова. Фото авторки
«На початку ми бачимо атрибути підготовки до свят — „звізди“, пряничні дощечки, в яких випікали смаколики для колядників, — розповіла „Вечірньому Києву“ завідувачка наукового відділу виставкової роботи музею народної архітектури та побуту України Олена Громова. — Далі ми показуємо елементи вечорниць, на яких ворожили, атрибутику, з якою ходили колядники, музичні інструменти та костюми Василя, Кози, Маланки, а також вбрання щедрувальниць».
Експозиційна зала знайомить зі святковими традиціями. Фото: Олексій Самсонов
Предмети побуту минулих століть. Фото: Олексій Самсонов
Атрибути колядників. Фото: Олексій Самсонов
Пряничні дощечки. Фото: Олексій Самсонов
Відтворений святковий інтер’єр хати з дідухом на покуті, керамічним посудом для 12-ти обрядових страв представляє три Святвечори — Голодна кутя (Середня Наддніпрянщина), Щедрий вечір на Поділлі та Святвечір. Багата кутя (Гуцульщина).
Традиції різдвяного колядування, що побутувало на Маланки, презентує святковий одяг, а також маски тотемних тварин — кози, коня, кобилойки, ведмедя — символів родючості, сили та здоров’я.
Святковий одяг, маски тотемних тварин та музичні інструменти колядників. Фото: Олексій Самсонов
Святковий одяг та маски тотемних тварин. Фото: Олексій Самсонов
На виставці представлена кераміка різних регіонів. Фото: Олексій Самсонов
На виставці представлена кераміка різних регіонів. Фото: Олексій Самсонов
Також тут можна побачити посуд, у якому освячували воду на Водохреща та йорданські «хрещики», що, за віруваннями, оберігали садибу від зла. Ці побутові та сакральні предмети використовували на останнє свято різдвяно-новорічного циклу, коли символічно «розстрілювали коляду», а дідуха «пускали на теплий дух».
Загалом в експозиції представлена унікальна фондова колекція: різдвяно-новорічна атрибутика львівського етнографа та художника Володимира Шагала, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, кераміка різних регіонів, автентичні зимові строї, килими, рушники, ікони, картини наївного малярства Михайла Онацька, Івана Лисенка та інших.
Відвідувачі мають змогу долучитися до майстер-класів та побачити виступи колективів. Фото: Олексій Самсонов
У межах міжмузейного проєкту щовихідних організовують цікаві та пізнавальні екскурсії, захоплюючі майстер-класи та виступи колективів із колядками та щедрівками. Зареєструватися.
«Українська зима: від Романа до Йордана»
Коли: до 14 січня, ср.-нд.: 12:00-19:00, пн-вт.: вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.
Де: МВЦ Музей історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, перший поверх
Вартість квитків: 140 грн, пільговий 70 грн.
Нагадаємо, у Музеї історії міста Києва триває «UBIENNALE: ПРОБУДЖЕННЯ». В експозиції представлені понад 30 творів віртуального та цифрового мистецтва, серед яких інноваційні інсталяції, відеоарт та AR-експонати.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
